x Леонід Талалай

Леонід Талалай

Головна → Леонід Талалай

Леоні́д Микола́йович Талала́й народився 11 листопада 1941 року у с.  Савинці Савинського району Харківської області у селянській сім'ї. У 1956 р. переїхав із батьками в Горлівку. Працював теслею, каменярем, водночас навчався. У 1958 р. закінчив школу робітничої молоді. Служив в армії у Білорусі та Казахстані у ракетних військах, де зазнав опромінення, довго й тяжко хворів. 1971 році закінчив Літературний інститут іменіМаксима  Горького у Москві. Вірші складає від п'ятого класу. 1956 року надрукував перші вірші у горлівській міській газеті «Кочегарка». Член Національної спілки письменників України (від 1967). Автор збірок поезій:«Журавлиний леміш» (Донецьк, 1967), «Вітрила тривог» (1969), «Осінні гнізда» (1971), «Не зупиняйся, мить!» (1974), «Допоки твій час» (1979), «Високе багаття» (1981), «Глибокий сад» (1983)«Наодинці зі світом» (1986), «Луна озвалась на ім'я» (1988), «Вибране» (1991), «Крилом по землі» (1996) та інші. У 1993 році йому вручено Державну премію України імені Тараса Шевченка за збірку поезій «Вибране». Він також лауреат Премія імені Володимира Сосюри.