Уявний, добрий і дуже вчасний
У Чернівецькому видавництві «Букрек» для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в рамках державної програми «Українська книга» вийшла друком повість поетки, головного редактора дитячого журналу «Крилаті» Тетяни Винник.
Одна дівчинка дуже мріяла мріяла про братика, проте коли той з’явився на світ, все виявилося зовсім не так, як очікувалося. Як це буває в самотніх дітей, у дівчинки з’явився уявний товариш…
Таня Виник зізнається, що писала повість, коли була вагітною. Нині її синові Богдану вже шість років. «Це особливий стан, коли хочеться світла і тепла, тому не дивно, що багато жінок-авторок у цей особливий для себе і космосу (адже на світ готується нова людина) час відчувають потребу писати для дітей. Якось, зайшовши на старе горище, я почула музику відлуння. Так виник образ хлопчика-відлуння, який живе в кожному з нас. Адже це відголосок нашого дитинства – бешкетності, нестерпної цікавості, спраги до життя, водночас – вразливості, безпосередності й беззахисності. Це відлуння вічного відчуття-себе-дитиною з її емпіричним досвідом, який людина носить у собі все життя, який впливає на її буття. Ця тема ніколи не втратить своєї актуальності, бо є цікавою для митців і для психологів. А діти – це і митці, і психологи, бо в цей час вони прагнуть пізнати світ через його перетворення (це і потяг до змішування фарб, перекручування слів, римування тощо).
«Відкрию тобі таємницю, – прошепотів Талалайко й озирнувся, чи бува ніхто не підслуховує. Переконавшись, що нікого поруч немає, мовив:
– Цієї таємниці ніхто не знає, окрім, хіба що, Жировика, Кльоцника, Банника, Лазника, навіть Домовика… Ну ще кількох. Так ось. Домовик – мій тато!
Даринка хотіла щось сказати, але Талалайко зупинив:
– Я з ним посварився нещодавно… Десь тисячу років тому!»
Головна героїня, що сумує на літніх канікулах, – прототип мільйонів дітей, яким не вистачає спілкування з однолітками. Мрія про братика на практиці виявилася не такою, як очікувалося. Тому не дивно, що в цей час у Даринки з’являється уявний друг – її друге «я», яке люди часто в собі блокують, бо воно не відповідає чи порушує ті норми поведінки, які заведено вважати правильними в дорослому світі. З появою нового друга Талалайка життя Дарусі змінюється, вона починає розуміти власну відповідальність і роль у родині, врешті малючка розуміє, що дорослішає. Із персонажами трапляються різноманітні повчальні пригоди, які спонукають замислюватися, що ж таке насправді – дружба, любов батьків.
Мова твору має цікаву особливість: «хлопчик-відлуння» розмовляє приказками. Авторка покладає на таке мовлення персонажа додаткове – крім просто «характерності» –навантаження: розвиток дитячої уваги, пам’яті, відчуття мови (дитина розуміє, що одне й те ж можна сказати різними способами). «Фразеологізми – дуже цікаве мовне явище, яке пасує для дитячого способу пізнання (порівняння, гіперболізація тощо) і швидко запам’ятовується, збагачуючи словниковий запас. Також кумедні вислови роблять процес читання цікавішим», – каже авторка.
У формуванні образів книжки приємно відзначити роботу ілюстраторки Корнелії Коляджин: зображенням дітей, звірят та «уявних» істот так і хочеться усміхнутися.
Книжку адресовано дітям дошкільного та молодшого шкільного віку. Наприкінці видання містяться ігрові сторінки із вправами на уважність та кмітливість.
Корнелія Коляджин:
Познайомилися ми з Тетяною Винник ще під час співпраці з журналом «Крилаті». Над дитячою ілюстрацією завжди цікаво працювати, найбільш цікавим моментом у роботі є пошуки та створення образів головних персонажів. Коли перечитала її майбутню книжку, відразу уявила ці образи: мрійливу Даринку та непосидючого домовичка Талалайка – милого балагура з пелехатим волоссячком. Таким справжнім другом…
Найважливішим завданням було створити образи головних героїв «домашніми» й дотепними. Звертала увагу на створення дрібних деталей, які діти дуже полюбляють роздивлятися. Наприклад, мишки, які виринають із різних куточків ілюстрацій, є невід’ємним елементом створення образу усієї книжки. Ще я придумала свій «спеціальний» засіб виразності – жовтих метеликів, які з’являються в найважливіших та найдотепніших моментах. Вони символізують душевність, сонце, тепло, радість.
Попри те, що ілюстрації створені за допомогою комп’ютерної графіки, я оживлювала її імітацією олівцевих штрихів, фактурами. Родзинкою видання стала гра-розглядалка та лабіринт, вони залучають маленьких читачів гратися разом із головними героями.
http://www.barabooka.com.ua/uyavnij-dobrij-i-duzhe-vchasnij/