КОСТЯНТИНА МАЛИЦЬКА ПОВЕРТАЄТЬСЯ…

До певної міри унікальним стало минулорічне видання «Творів» Костянтини Малицької у видавничому домі «Букрек». Унікальність його полягає в тому, що це загалом перша книга такого формату видатної письменниці, педагога, громадського діяча, 140-річчя від дня народження якої відзначили 30 травня цього річ.

Широкий загал досі знав це ім’я з дуже відомої пісні «Чом, чом, чом, земле моя», проте ще більше вона була відома як народна чи авторства Віри Лебедєвої (один із понад двадцяти псевдонімів К. Малицької). Солідний том на 500 сторінок побачив cвіт завдяки жіночим старанням Оксани Івасюк та Валентини Бузинської. Праця справді титанічна. Тому що треба було зібрати з безлічі різних джерел: окремих видань, газет, журналів, збірників, систематизувати твори за жанрами – поезія, проза, статті, спогади, листи, укласти примітки.

На презентації книги на форумі видавців у Львові взяли участь науковці, письменники, журналісти, просто шанувальники красного письменства. Першою до слова упорядниця Оксана Івасюк запросила голову Наглядової ради Міжнародного добродійного фонду «Україна 3000» пані Катерину Ющенко, яка написала у «Слові до читача»: «Жінки-письменниці у житті будь-якого суспільства відіграють надзвичайно важливу роль. їхня творчість насичує навколишній світ свіжими фарбами, інтонаціями виважених думок, нових ідей. Ми щиро захоплюємося цілеспрямованістю, наполегливістю, оригінальністю і безстрашністю цих героїнь, які сміливо говорять із суспільством через свої книги. До такої когорти належить і письменниця, педагог, громадська діячка Костянтина Малицька. Вона – з тих унікальних людей, чиїм громадським обов’язком та покликанням було змінювати життя людей на краще. У ті буремні часи вона робила саме те, чого так потребувало українське суспільство, громада, в якій вона віддано працювала. Костянтина Малицька була ініціатором і натхненницею численних громадських організацій та суспільних рухів і навіть на засланні не припиняла своєї подвижницької та просвітницької діяльності. І саме цією роботою та активною позицією вона дає великий приклад і натхнення для нас, сьогоднішніх громадян України». А на самій презентації Катерина Михайлівна підкреслила що фонд не випадково визнав саме це видання кращим і вручив видавництву нагороду. Вона також презентувала новий журнал «Музейний простір України», закликала його передплачувати й активно співпрацювати музейні заклади держави.

Гідно поцінував нове видання відомий науковець, професор філології Львівського національного університету імені Івана Франка Михайло Гнатюк, відзначивши його вичерпність і змістовність, оскільки упорядникам вдалося зібрати таку кількість матеріалів помітної постаті у різні періоди життя українського суспільства. Книгою зацікавляться не тільки філологи, педагоги, а й найширші кола читачів. Адже Костянтина Малицька була авторкою «Січових пісень», патріотичний настрій і дух яких не втратив актуальності досі.

Як відомо, Костянтина Малицька тривалий час вчителювала в Лужанській школі на Кіцманьщині. То не випадково на презентації прозвучала буковинська народна пісня у виконанні Марії Руснак, що вдало доповнило зміст презентації. Багато справедливо мовилося про те, що й видавнича, й педагогічна діяльність ювілярки мало вивчені. А проте деякі позиції досі не втратили актуальності. Те ж саме стосується й пісенної поезії:

«Гей, хлопці-молодці, як мур всі тверді,

Погляньте на стяг наш там вгорі;

«Усі за одного, один за усіх!»

Сіяє на нашім прапорі.

Доволі ходили у ярмах вже діди,

Доволі згинати й нам спину,

Лиш смілим завзяттям поставлять сини

Вільну, самостійну Вкраїну!

Важко переоцінити вклад двох чернівецьких науковців у популяризацію творчості донедавна повністю забутої діячки. Проте львів’яни-педагоги, коли почули презентацію, поспішили на неї. Адже саме одне з їхніх жіночих товариств, як відомо носить ім’я Костянтини Малицької. То ж сприйняли вихід її творів як справжній подарунок долі. Видавці і меценати пообіцяли докласти максимум зусиль, щоби книга потрапила за призначенням – шкільні бібліотеки України.

 

Мирослав Лазарук