Книг забагато не буває

На ІХ Київській міжнародній виставці чернівецький видавничий дім «Букрек» провів презентації видань Буковини, які побачили світ за сприяння Державного комітету телебачення і радіо­мовлення України та Чернівецької обласної ради та облдержадміністрації.

ШЕВЧЕНКІАНА З ЧЕРНІВЦІВ

Особливий резонанс в Українському домі, де проходила виставка викликало  двомовне – українсько-румунське видання Шевченкового «Кобзаря», адже воно розпочинає своєрідну серію, приурочену до святкування 200-ліття геніального українського поета у 2014 році.

Книга видана за ініціативи Генерального консульства України в Сучаві (Румунія) та фінансового сприяння Чернівецької облради та держадміністрації.

Директор «Букреку» Дарина Максимець розповіла, що перший тираж книги – 500 примірників – уже розійшовся. Частину закупила обласна влада та спрямувала їх у сільські та шкільні біб­ліотеки румуномовних регіонів краю. Примірники видання через українське консульство в Сучаві потрапили і до української діаспори в Румунії.

У планах видавництва – вихід «Кобзаря» гагаузькою та навіть турецькою мовами.

Окрім того, «Букрек» розраховує уже незабаром представити увазі читачів видання «Пісенна Шевченкіана» та «Кухня часів Шевченка».

За сприяння Чернівецької облдержадміністрації у цьому році побачить світ факсимільне видання 1886 року «Гайдамаків» та книга «Цікаві оповідки зі щоденника  Тараса Шевченка».

Буковинські книжки дійдуть до ЮНЕСКО

Окрім вагомої буковинської Шевченкіани, світ може збагатитися згодом таким об’єктом нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, як 40 томне видання «Українські народні казки». На Київській міжнародній книжковій виставці «Букрек» провів презентацію-дискусію «Як українському фольклору стати номінантом на об’єкт нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.

– В Україні ще немає жодного об’єкта цієї номінації, хоча фольклор, зокрема українські народні казки, зібрані в усіх регіонах, цілком на це заслуговує, - підкреслила науковий співробітник Українського центру культурних досліджень Міністерства культури України Світлана Пахлова. – Але перед тим, він має бути відповідним чином оформлений як культурне надбання у власній країні. І ми готові видавництву в цьому всіляко сприяти.

Співробітник секретаріату Національної комісії України у справах ЮНЕСКО (МЗС) Тетяна Єфімова зауважила, що вже ведеться консультаційна робота з «Букреком» стосовно створення номінаційного досьє.

За словами директорки «Букреку» Дарини Максимець, у світі немає аналогії подібному проекту. Серія книг побачила світ не лише в «Букреку, а й в інших чернівецьких видавництвах. Її упорядник - етнограф та історик Микола Зінчук - збирав народну творчість з усієї України впродовж 35 років. Справа, що починалася самотужки, знайшла згодом підтримку у видавців, освітян та представників влади. Так, одна із останніх книг серії - «Казки Бойківщини» - видана за бюджетною програмою «Українська книга» та розповсюджена у вітчизняних бібліотеках. Вихід багатьох томів фінансувався Чернівецькою облдержадміністрацією.

Екс-міністр культури Василь Вовкун розповів про те, що за 21 рік своєї діяльності видавництво «Букрек» впевнено вийшло з обласного простору на загально-
український та європейський. І амбіція номінувати 40-томне видання «Українських народних казок» на об’єкт нематеріальної спадщини ЮНЕСКО не виглядає фантазією. Вона може стати реальністю, коли покроково провести необхідну  організаторську роботу.

Громадський діяч Роман Волянський, який свого часу звертався до Президента України Віктора Януковича про підтримку видання сорокатомника, зауважив, що варто кожному особистим прикладом підтримувати такі книги. Він закупив «Казки» за власні кошти і подарував їх дітям-сиротам.

На дискусію-презентацію завітав відомий політичний діяч Левко Лук’яненко, якому організатори вручили два томи  «Казок Чернігівщини», зібраних у його рідному краю.

 

ЕДЕЛЬВЕЙС ВІД ЗІРКИ

Незвично розпочалася презентація книги лауреата премії імені Лесі Українки Зірки Мензатюк «Зелені чари». До найвіддаленіших куточків Українського дому долинав потужний спів соліста Київської опери народного артиста України Степана Фіцича про квіти. Чаруючий голос зібрав на імпрезу дорослих і малих. Ще більше здивувала сама авторка. Зірка Мензатюк почала чарувати-чаклувати, бо ж «Зелені чари».  Переможцям чарівної вікторини вона подарувала... едельвейси. Справжні, занесені в Червону книгу квіти, що мало кому даються в руки, бо ростуть високо в горах. Але чари  на цьому не скінчилися. Поки володарі несподіваних подарунків милувалися ними, Зірку Захарівну організатори суворо запитали, звідки чарівні, але заборонені до зривання квіти? І тут відкрилася ще одна іпостась дитячої письменниці – вона не лише пречудово пише про українські рослини, а й сама вирощує їх. Подаровані едельвейси виросли із насіння, привезеного з  Австрії, спочатку на підвіконні, а потім на дачі.
Книга Зірки Мензатюк «Зелені чари», яка вийшла за програмою «Українська книга», отримала від читачів найвищі оцінки.

Ольга Туз,

Чернівці –Київ-Чернівці