«Жінка: Аріадна чи Медуза Горгона?»

У рамках "Книжкового Арсеналу" 24 квітня 2015 року дискусія-презентація на тему «Жінка: Аріадна чи Медуза Горгона?» Жіноча тілесність, жіноче письмо у книзі малої прози Людмили Таран «Прозорі жінки».
Організатор: видавництво “Букрек”.
Модератор: Євгенія Кононенко.
Учасниці: Тамара Гундорова, Віра Агеєва, Ростислав Семків.
Місце події: Зал малих книгарень і видавців.
Час події: 16.00 — 16.45.


Дружить «Букрек» з бібліотекою

Приємним і корисним був візит до «Букреку» директора  Чернівецької обласної бібліотеки для дітей Лариси Кирилюк та головного бібліотекаря  Тетяни Дудчак.

По-перше, нас запросили  в черговий раз стати спонсором регіонального туру Всеукраїнського конкурсу «Найкращий читач-2015», який відбудеться 24 березня. І «Букрек» одразу передав 30 книг для нагородження переможців.

По-друге, домовились, що директор «Букреку» Дарина Максимець відвідає захід «Буковина читає дітям», який проходить в бібліотеці в рамках проекту «Україна читає дітям».

І по-третє, запланували провести в бібліотеці мультимедійну презентацію і своєрідний вебінар з автором і художником чудової книги «Неймовірна смакота від розумного кота» братами Кононенками -  Олексієм та Віктором. Ця книга лише нещодавно вийшла у видавництві «Букрек», але вже завоювала щиру любов читачів . Дітям подобається в ній усе: малюнки, вірші, розповіді про українські звичаї та рецепти страв. Ось така неймовірна книга про неймовірного кота.


 

БУКРЕКІВСЬКА ШЕВЧЕНКІАНА ПОЇХАЛА НА ЛУГАНЩИНУ

Під час перебування в Чернівцях групи луганських школярів з ними зустрілася  голова обласної громадської організації «Асоціація ділових жінок Буковини» Дарина Максимець. Вона розповіла про ту допомогу, яку надають східним регіонам буковинці. Зокрема, ще до свята Миколая видавництво «Букрек» надіслало книги дитячій бібліотеці з Лисичанська. Там були розмальовки та абетки для найменших школярів, видання для дітей старшого віку.

– Хочу, щоб ви повезли з собою часточку Буковини і нашої любові до Вас, – сказала Дарина Максимець, вручаючи  гостям добірку книг, які місцеве видавництво «Букрек» видало до 200-річчя Тараса Шевченка.

ШЕВЧЕНКО АКТУАЛЬНИЙ, ЯК НІКОЛИ

У Чернівцях з нагоди 201-ої річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка та 175-річчя з часу виходу у світ його першої поетичної збірки «Кобзар» (1840р.). видавництво "Букрек" спільно з управлінням суспільних комунікацій Чернівецької обласної державної адміністрації презентували  нові видання буковинської Шевченкіани.

-         Завдяки програмі «Українська книга» побачили світ «Кобзарі» Тараса Шевченка російською та казахською мовами, - розповіла директор видавництва «Букрек» Дарина Максимець. – Ці видання ознаменували собою перекладацьку школу пострадянського періоду. Шевченко нині є, як ніколи, актуальним не лише для українців.


Як підкреслює в передмові упорядник російського «Кобзаря» Віталій Крикуненко,  пауза в 70 років, що виникла в перекладах Великого Кобзаря, є неприпустимою.

-         Якби в нинішній Росії частіше  читали Шевченка, то може більше б зрозуміли про українську націю і не робили б навіть спроби її завоювати, - наголосив науковий консультант видання професор Анатолій Волков.

Ще були презентовані дві книги, видані нещодавно «Букреком»  «Тарас на букових п’єдесталах» (автор Ольга Меленчук), «Та не однаково мені…» (автор Віктор Косяченко).


 

 

 

 

ВИДАННЯ «БУКРЕКУ» ЧИТАЮТЬ У КИТАЇ

У Пекіні вийшла друком книга видавничого дому «Букрек» китайською мовою. Перед тим вона побачила світ українською та англійською.

Останнім часом Китай починає ставати не лише ринком, на який прагнуть вийти світові бренди, а й престижним плацдармом для  наукових розробок.  Коли українські вчені досягають вагомих результатів, то про них хочуть знати не лише на європейському просторі. Саме про це свідчить видання китайською мовою книги «Національні та міжнародні системи класифікації запасів і ресурсів корисних копалин: стан та перспективи гармонізації» ( автори Георгій Рудько, Олексій Нецький, Михайло Назаренко, Сергій Хоменко). Унікальність видання в тому, що йдеться  про  уже розроблені українськими вченими підходи, які дають змогу гармонізувати українську національну класифікацію запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр з іншими міжнародними системами класифікації. Адже зрозуміла інвестору класифікація дає змогу державі  або компанії залучати більш дешеві інвестиції, а інвесторів заохочувати вагомішим прибутком. Це питання є особливо актуальним для України.


Запрошуємо на презентацію буковинської "Шевченкіани"!

5 березня 2015 року об 11.00 в приміщенні «Будинку книги» (м. Чернівці вул.О.Кобилянської, 37) видаництво "Букрек" спільно з управлінням суспільних комунікацій Чернівецької обласної державної адміністрації проводять презентацію нових видань буковинської Шевченкіани з нагоди 201-ої річниці від дня народження генія українського народ Тараса Григоровича Шевченка та 175-річчя з часу виходу у світ його першої поетичної збірки «Кобзар» (1840р.).
Презентуватимуться такі видання:
«Кобзар» Тараса Шевченка російською та казахською мовами (упорядники Кайриніса Жумашева та Віталій Крикуненко, науковий консультант Анатолій Волков), «Тарас на букових п’єдесталах» (автор Ольга Меленчук), «Та не однаково мені…» (автор Віктор Косяченко).

Запрошуємо всіх шанувальників творчості Великого Генія!

До уваги любителів поезії!

Нещодавно у видавництві "Букрек" побачила світ нова книжка поезій знаної волинської поетки Світлани Костюк "Траєкторія самоспалення. Щоденникові записи у віршах". Збірка складається з трьох розділів : "Майданне", Особисте", "Переклади". Сама авторка вважає її пророчою і навіть дещо фатальною. Літературознавець Д.Дроздовський (автор переднього слова) назвав вихід книжки "подією в сучасній українській поезії". Вірші вражають своєю щирістю, відкритістю, відвертістю.



Нова книга про Ольгу Кобилянську

В контексті 73-ї річниці з дня смерті письменниці.

Особливим виявом популярності письменника є широке коло його шанувальників – читачів, мемуаристів, авторів історико-біографічних творів, дослідників-літературознавців і мовознавців. А також – музейних працівників, вчителів-словесників, викладачів вишів, бібліотекарів.

Предметом нового дослідження кобилянськознавця Ярослави Мельничук стало саме таке коло людей – поціновувачів письменниці, авторки “Царівни” та “Апостола черні”, “В неділю рано зілля копала…” і “Вовчихи”. Невипадково книга,  видана у найбільшому чернівецькому видавництві “Букрек” ( директор Туз-Максимець Дарина) має назву: 20 есеїв. Адже пошанована ще за життя, Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-1942), своєю творчістю спонукала до нових, подальших розмислів, про – і перечитань і аналітичних студій своїх сучасників: і Степана Смаль-Стоцького і Василя Сімовича, Миколи Євшана і “людей чину” – Олеся Бабія, братів Микити і Миколи Шаповалів, Івана та Юрія Лип.

Серед есеїв, які тематично поділяються на дослідження про  великих предтеч і Тараса Шевченка і Юрія Федьковича; про славних шанувальників І пол. ХХ ст. О. Кобилянської та про дослідників ІІ пол. ХХ ст. – поч. ХХ ст.

Немає сумніву, що доцент кафедри української літератури ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ярослава Мельничук у ювілейний рік  200-ліття Тараса Шевченка та у 170-ту річницю  від дня народження Юрія Федьковича, не могла оминути питання впливів славних попередників на буковинку. Для Ольги Кобилянської  авторка “20 есеїв” робить висновок: “[…] вплив українських письменників на О. Кобилянську, особливо Т. Шевченка, був благотворним. А саме у плані вдосконалення мови, формуванню стилю, еволюції суспільно-громадських та естетичних поглядів письменниці”.

Колеги по перу, сучасники і друзі Кобилянської – Михайло Коцюбинський і Василь Стефаник також стали героями її мемуарів, які  є “змістовним документальним джерелом”, що відзначаються художньою самобутністю.

Вирізняється з-поміж інших есей про Леся Мартовича, адже Я. Мельничук обрала нестандартний підхід: крізь призму нової науки – соціоніки, яка поєднує психологію, соціологію та інформатику  і є добрим інструментом для літературознавців.

Кількісно більша частина книги про О. Кобилянську (12 есеїв) стосується постатей відомих кобилянськознавців: Олега Бабишкіна і Ничипора Томашука, Зенона Гузаря та Івана Денисюка, подружжя Федора та Ярослави Погребенників.

Не оминула дослідниця письменників Михайла Івасюка, Богдана Мельничука, музейників Ельпідефора Панчука, Олену Коваленко, Володимира Вознюка.

Цілком об’єктивно розставила крапки над “і”, з’ясувавши значення внеску кожного у науку про Ольгу Кобилянську, наголосила, що книга може мати продовження. Навіть авторка передмови до ошатно виданого біло-блакитного томика доцент Дрогобицького педуніверситету ім. Івана Франка Олеся Химин побажала, щоб “інтерес до постаті своєї славетної землячки завжди був для Ярослави Мельничук пріоритетним”.

Наталія Співак

(Чернівці)