sl1 sl2 sl3

Нова книга про Ольгу Кобилянську

В контексті 73-ї річниці з дня смерті письменниці.

Особливим виявом популярності письменника є широке коло його шанувальників – читачів, мемуаристів, авторів історико-біографічних творів, дослідників-літературознавців і мовознавців. А також – музейних працівників, вчителів-словесників, викладачів вишів, бібліотекарів.

Предметом нового дослідження кобилянськознавця Ярослави Мельничук стало саме таке коло людей – поціновувачів письменниці, авторки “Царівни” та “Апостола черні”, “В неділю рано зілля копала…” і “Вовчихи”. Невипадково книга,  видана у найбільшому чернівецькому видавництві “Букрек” ( директор Туз-Максимець Дарина) має назву: 20 есеїв. Адже пошанована ще за життя, Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-1942), своєю творчістю спонукала до нових, подальших розмислів, про – і перечитань і аналітичних студій своїх сучасників: і Степана Смаль-Стоцького і Василя Сімовича, Миколи Євшана і “людей чину” – Олеся Бабія, братів Микити і Миколи Шаповалів, Івана та Юрія Лип.

Серед есеїв, які тематично поділяються на дослідження про  великих предтеч і Тараса Шевченка і Юрія Федьковича; про славних шанувальників І пол. ХХ ст. О. Кобилянської та про дослідників ІІ пол. ХХ ст. – поч. ХХ ст.

Немає сумніву, що доцент кафедри української літератури ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ярослава Мельничук у ювілейний рік  200-ліття Тараса Шевченка та у 170-ту річницю  від дня народження Юрія Федьковича, не могла оминути питання впливів славних попередників на буковинку. Для Ольги Кобилянської  авторка “20 есеїв” робить висновок: “[…] вплив українських письменників на О. Кобилянську, особливо Т. Шевченка, був благотворним. А саме у плані вдосконалення мови, формуванню стилю, еволюції суспільно-громадських та естетичних поглядів письменниці”.

Колеги по перу, сучасники і друзі Кобилянської – Михайло Коцюбинський і Василь Стефаник також стали героями її мемуарів, які  є “змістовним документальним джерелом”, що відзначаються художньою самобутністю.

Вирізняється з-поміж інших есей про Леся Мартовича, адже Я. Мельничук обрала нестандартний підхід: крізь призму нової науки – соціоніки, яка поєднує психологію, соціологію та інформатику  і є добрим інструментом для літературознавців.

Кількісно більша частина книги про О. Кобилянську (12 есеїв) стосується постатей відомих кобилянськознавців: Олега Бабишкіна і Ничипора Томашука, Зенона Гузаря та Івана Денисюка, подружжя Федора та Ярослави Погребенників.

Не оминула дослідниця письменників Михайла Івасюка, Богдана Мельничука, музейників Ельпідефора Панчука, Олену Коваленко, Володимира Вознюка.

Цілком об’єктивно розставила крапки над “і”, з’ясувавши значення внеску кожного у науку про Ольгу Кобилянську, наголосила, що книга може мати продовження. Навіть авторка передмови до ошатно виданого біло-блакитного томика доцент Дрогобицького педуніверситету ім. Івана Франка Олеся Химин побажала, щоб “інтерес до постаті своєї славетної землячки завжди був для Ярослави Мельничук пріоритетним”.

Наталія Співак

(Чернівці)


Новинка "Букреку"

У видавництві «Букрек» побачив світ збірник наукових праць  «Політологічні та соціологічні студії. Том ХІІ. Політичні виміри процесів європейської інтеграції».  До збірника, присвяченого 15-річчю кафедри політології та державного управління, увійшли статті дослідників, які розкривають політичні виміри процесів європейської інтеграції. Науковий редактор збірника  – Анатолій Миколайович Круглашов. Автори звертаються до аналізу методологічних проблем вивчення та викладання євро інтеграційних процесів, інституціональних та функціональних вимірів європейської політики, національних особливостей європейських інтеграційних процесів та місця України в євро інтеграційних процесах.

Видання розраховане на науковців, викладачів, державних службовців, аспірантів і студентів-політологів, державних управлінців, соціологів, міжнародників, істориків, усіх, хто цікавиться проблемами європейської інтеграції.


Букварі гагаузькою, болгарською та на івриті видані за підтримки Ради Європи

У 2014 році побачив світ буквар з мови іврит (підручник для 2 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою). Його видання стало можливе завдяки тісній співпраці видавництва «Букрек» та Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук в рамках спільного проекту Міністерства освіти і науки України та Ради Європи.

Підручник для 2 класу рекомендовано Міністерством освіти і науки України, розроблено відповідно до нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти та до програми з мови іврит для початкових класів шкіл з українською мовою навчання, затвердженою МОН України й є логічним продовженням усного курсу (1 клас), виданого видавництвом «Педагогічна думка» у 2012 році.

Автор підручника – Бакуліна Н. В., кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу навчання мов національних меншин та зарубіжної літератури Інституту педагогіки НАПН України.

Видавництво «Букрек» висловлює щиру подяку Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук, Міністерству освіти і науки України та Раді Європі, за підтримки яких вдалося здійснити видання підручника.

Уперше в Україні за підтримки Ради Європи також вийшли книги  «Гагаузька мова. Буквар» (автори Кулаксиз О.С, Арнаут Ф.І., Бучацька Т.Г., Дімова В.М., Щербан М.В.), «Болгарська мова. Буквар» (Терзі В.М.), «Скарбничка. Книга для читання» для шкіл з навчанням румунською, молдовською, угорською, польською мовами навчання (автор Криган С.Г.). Ми вдячні авторам та всім, хто доклав чималих зусиль до видання цих книг. Сподіваємося на подальшу співпрацю на шляху до розбудови полікультурної України.


Скарбниці пам’яті

 

Видатний історик, етнограф, фольклорист, «чорнороб культури», правдивий подвижник – це все без перебільшення сказано про одну людину Миколу Антоновича  Зінчука. За 87 років свого життя Микола Антонович пішки обійшов сотні гірських сіл, побував у кожному регіоні України, зустрічався з тисячами людей, які розповідали йому казки. Ця титанічна праця вилилась у 40-томне видання «Українських народних казок», багато з яких вже побачили світ.

Життя Миколи Антоновича могло б стати основою для гостросюжетного фільму чи навіть серіалу. Але поки що ми маємо можливість дізнатись про нього тільки з його спогадів, які у 2014 році вийшли окремою книгою «Скарбниці пам’яті» у видавництві «Букрек». Книга-спомин, книга-сповідь, книга-пам’ять – кожен із цих жанрів підходить, щоб охарактеризувати це унікальне видання.

Нелегке дитинство, важкі часи голодомору, ув’язнення у концтаборах – усі ці події оживають на сторінках книги, змушуючи нас відчути те, що пережив автор.  Микола Зінчук розпочав писати спогади в 1997 році під час хвороби, яка на декілька місяців вибила його зі звичайного ритму життя. Як зазначає син Миколи Антоновича Олександр Зінчук, хвороба часто спонукає до роздумів про минуле, до переосмислення прожитого життя, тому саме він запропонував батькові зафіксувати на папері безцінні факти і події і цим відволікти себе від невеселих думок про здоров’я.

Книга містить цікаві описи обставин, пов’язаних із практикою колективізації українського села. Тогочасні драматичні події змальовані через призму дитячого сприйняття.  Голод, біль, несправедливість – все, що переживає маленька дитина оживає перед нашими очима. Сторінки книги, які присвячені тим подіям, є документом епохи.

Значне місце в книзі відведено спогадам про поневіряння в Німеччині, де тисячі молодих юнаків і дівчат зі Сходу в середині ХХ сторіччя було перетворено на рабів. Микола Зінчук був не простим споглядачем цих подій, він був їх учасником, який на собі відчув весь трагізм перебування в неволі за сотні  кілометрів  від рідної землі. Концентраційні табори Флосенбургу і Дахау, з облудливою фразою «Arbeit macht Frei» (Праця визволяє), ставали могилою для тисяч українців.

На превеликий жаль, книга залишилася незавершеною. Багато із задуманого не потрапило на сторінки. Смерть не дала цього зробити. Проте написане становить неабиякий інтерес – Микола Зінчук дозволив нам доторкнутися до своєї душі, відчути пережите.

Для широкого кола читачів.

 

У «Букреку» - нове видання Тамари Севернюк!

Цього разу не поетична, а прозова книга Тамари Севернюк побачила світ у нашому видавництві. Але вона особлива, як і все, що видає Тамара Артемівна. Книга-сповідь – такий жанр обрала авторка, щоб вшанувати Зеновію Пенюк – видатну буковинську інтелектуалку — і зробити мистецький та історичний зріз Чернівців того часу.

Солодкий напій її спогадів п’ється надзвичайно легко, але його післясмак – це розкіш пізнання незнаного і знаного. Провіяне і пропущене крізь призму таланту авторки воно стає надзвичайно близьким і зігріває душу.

Презентація книги відбулвся 29 січня у Муніципальній бібліотеці ім.А.Добрянського. На презентації книги «Щоб пам’ять почула слова» серед інших були присутні ті, хто знав Зіновію Пенюк. Їхні розповіді налаштували на сприйняття образу цієї непересічної особистості. Звісно, що тепер знайомство з книгою буде ще більш очікуваним і трепетним.

Севернюк Т. А. Щоб пам’ять почула слова. Книга-сповідь перед часом / Т. А. Севернюк. – Чернівці : Букрек, 2014. – 368 с.

Детальніше про презентацію у статті Інги Кейван

http://dobrabiblioteka.cv.ua/ua/news?id=486453

Нові «Кобзарі» «Букреку»

Шевченкіана «Букреку» налічує добрий десяток книг, які вийшли до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка. Це Олександр Кониський «Подорож в рідні села Шевченка» (упорядник Оксана Івасюк), «Кобзар» українською та румунською мовами (переклад Іона Козьмея), «Цікаві оповідки з щоденника Шевченка», упорядковані Олександром Мельничуком, художній календар із малюнками Великого Кобзаря, «Тарас на букових п’ядесталах» Ольги Меленчук, «Та неоднаково мені...» - літературознавчі статті Віктора Косяченка, «Музична Шевченкіана» та інші. Наприкінці ювілейного року видавничий дім «Букрек» порадував ще двома виданнями, завдяки яким вдасться популяризувати творчість Тараса Шевченка за рубежем, це «Кобзарі»  в перекладах російською та казахською мовами.

У виданні «Кобзаря» російською мовою читачам вперше в ХХІ столітті пропонуються нові перекладацькі інтерпретації віршів та поем великого українського поета, які з’явилися на рубежі тисячоліть, ознаменувавши таким чином черговий етап пізнання безсмертного  поетичного спадку Т.Г.Шевченка російською перекладацькою школою пострадянського періоду. Упорядник «Кобзаря» Віталій Крикуненко, заступник директора «Бібліотеки української літератури» в Москві, зауважує, що поезія Шевченка дає кожному ключ до духовного осмислення української душі. Більше 70 років не було нових якісних перекладів «Кобзаря» російською мовою, тому вміщені у цьому виданні переклади допоможуть російськомовним читачам повніше, об’ємніше зрозуміти і сприйняти глибину поезії великого українського письменника, мотиви і невідворотність їх появи.

Шевченко Т. Кобзар : вірші та поеми в нових перекладах російською мовою / Т.Шевченко ; упорядкув. І передм. В.Г.Крикуненка. — Чернівці : Букрек, 2014. — 584с.

Свого роду унікальним є видання «Кобзаря» Тараса Григоровича Шевченка, яке вміщує найвизначніші поезії видатного сина українського народу в перекладі кращих поетів Казахстану. Адже саме цей степовий край  на тривалий час заслання став Великому Тарасу домівкою. Надзвичайно прикрашають книгу, яка вже має широкий позитивний резонанс, численні репродукції художніх творів Т.Г.Шевченка, здебільшого, саме казахського періоду його творчості.

Упорядник видання Кайриніса Жумашева вважає, що ці переклади – це великий крок в українсько-казахських культурних відносинах та велике досягнення казахської культури загалом. Фундаментальна праця перекладачів дала змогу максимально точно не просто відтворити твори українського поета, а передати його почуття, думки і дух українського народу.

Шевченко Т.Г. Кобзар : казахською мовою / Т.Г. Шевченко ; редактор-упорядник К.  Жумашева. — Чернівці : Букрек, 2014. — 280 с.


«І все довкіл – святочне, українне»

«Боже, як хочеться світла в нашому українському літописі!» - так колись мудро зауважив Володимир Іларіонович Михайловський. Ці слова є влучними і до щойно виданої книги Віталія Колодія «У світлотінях летючої миті. Афоризми і максими буднів. »/ Чернівці: Букрек, 2014.

Ім’я Віталія Дем’яновича Колодія - українського письменника:  прозаїка, поета, перекладача, драматурга, публіциста - вагоме і відоме на міжнародному поетичному просторі. Але нинішнім виданням поет  сповідується перед читачем у новій для нього своєрідній художній формі про духовний світ людини та її постійні пошуки життєвих доріг.

Вишукана поезія В.Колодія загалом настільки афористична і чуттєва, що справді вражає кожним словом у рядках і між  ними:

Крізь таїну уява йде –

шукати правди й суті.

Іде до світла і людей,

А входить…глибше в сутінь.

Унеможливити неможливе напевне  вдається лише митцям. Віталій Дем’янович зауважує:

Ранок. Йдуть дощі полинні,

Неоглядно, безбережно.

З краю в край по Україні

Плаче наша незалежність.

«Нас постійно проймають різнозначувані миті нескінченного часу. Простори зусебіччя обіймають доторками нас. Чим глибше ми осягаємо їхню сутність,  тим наповненішим і значимішим стає наше життя» , - так звертається автор до читача.

Читаючи «афоризми і максимуми буднів», оці доторки простору відчуваємо у погляді «Ангела дня», який «убік відвівши очі, смиренно жде, що скаже Ангел ночі»,  де постійно «навчає нас життєвий часоплин», де «в радості і печалі чередою все твоє – за миттю промина»,  «крізь сито досвіду просіємо набуте» і якби не було нестерпно, все-таки «від болю промінь запаліть, якщо довкола тьма!».

Душа постійно у молитві за Україну і ніколи б не хотіла дочекатися тих часів, щоб прощалася з «Вкраїною Вкраїна, розводячи нам руки на хрести».

Поет застерігає і можновладців : «Гей, веслярі, порада вам одна: не надто вже розхитуйте човна!», «ця революція проникла в долі всім. А втім, що ж залишилося «І мертвим, і живим?»… і звертається до щирих, світлих душею українців:

Не опустись до тих, що на престолі,

не вознеси над бідним і малим.

Не вподобися зверхникам дрібним,

Яких тепер наплоджено, як молі.

Звичайно, з кожною сторінкою, з кожним новим прочитанням мудрого та виваженого слова Віталія Колодія щасливий тим, що така геніальна людина живе тут , поруч, у наших славних Чернівцях.

Директор «Видавничого Дому Букрек» Дарина Туз-Максимець  втішена, що  саме у видавництві побачила світ вже 12 авторська книга Віталія Дем’яновича і також три поетичні книги в його перекладах з румунської мови у серії «Європейська поезія»: Міхай Емінеску «Лучафер», Мірча Лютик «У світлі сповідань», Кароліна Іліка « 13 поезій(подвійних) про кохання: коротка поема про довге моє життя».

«Книга «У світлотінях летючої миті», - зауважує Дарина Степанівна,  відкриває нам нову іпостась Віталія Дем’яновича. Ми знайомі з його великими поетичними формами глибокої поезії. Віталій Колодій серед найпотужніших поетів України є класиком за життя. Його творчий доробок не лише рецензують,  а й досліджують українські науковці.

Нова книга відрізняється від попередніх тим, що автор виступає в нових поетичних жанрах, філософськими та аналітичними афоризмами, підкреслює нам,  що той світ, в якому ми живемо, все-таки дає нам багато мудрості. Можливо, особливий жанр у поета зародився тому, що наш час надто динамічний і люди не мають  змоги читати довгі поезії.

Але це направду - дуже добре, вони легко запам’ятовуються і закарбовуються у  душі назавжди.

Ми й надалі з радістю будемо друкувати нові книги Віталія Дем’яновича , чекаємо завжди на новизну творів нашого шанованого автора».

У кожній миті все-таки намагаймося вбачати світло у «максимумах буднів», яке поведе у мирне, радісне майбуття, де «Надія, Віра і Любов очікують» і «тиха молитва звучить почутніш за все на світі».  Бо як стверджує Віталій Колодій:

І все довкіл – святочне, українне,

простелене в наш будень крізь роки –

Не всує засвіт мовлено: «Не згине!

Ми – є . З правіку ми. І – на віки!»

 

Олена Логінова


"Букрек" з "Ліданою" видали в Румунії "Українську мову"

Видавничий дім "Букрек" з Чернівців уже більше десяти років співпрацює з румунським видавництвом Сучави "Лідана". Не так давно завдяки спільним зусиллям побачив світ посібник з української мови третього року навчання для дітей в україномовних селах Румунії. Створили його авторка з України Серафима Криган і її колеги з Румунії Лучія Мігок та Анка Штюбяну. Фінансову допомогу на видання і друк тиражу надав Союз українцв Румунії, який очолює Степан Бочута.
- Ми надзвичайно вдячні Союзу українців Румунії за турботу про освітні потреби нового покоління. Краще пізнати рідну мову і культуру допоможе не лише виданий посібник, а й буквар, видання якого спільно з нашими партнерами плануємо на цей рік, - розповідає директор "Букреку" Дарина Максимець.


Готуємо і смакуємо разом!

А чи вмієте ви готувати вергуни? Ні? А от хлопчики Артем, Дмитро, Максим і Данило вміють! Про те, як вони це роблять, розповідає у своїй новій книжці «Неймовірна смакота від розумного кота» Олексій Кононенко.

А ще хлопчики вміють готувати смачні галушки, верч, дривень. Вони залюбки частують цими стравами своїх батьків та розповідають про них віршики.

Казала галушка галушці,

Своїй борошняній подружці:

— Нас будуть варити у юшці,

У жовтому маслі, у білій сметані.

Нас будуть гарненько купати,

А потім, а потім нас будуть... з’їдати!


 

А про деякі страви Олексій Кононенко подає ще й цікаві прислів’я і приказки. Ось деякі з них:

  • Чотири горшки та все галушки.
  • Грушка — минушка, а хліб кожен обід.
  • Смачна паска, як є ковбаска.
  • Дурне сало: як у піч, то мовчить, а як з печі, то кричить.
  • Де свсти, то сісти, аби було що їсти.