sl1 sl2 sl3

СУПЕРГЕРОЇ І СУПЕРДІТИ: презентація коміксів "Українські супергерої" у Чернівцях

3 червня «Видавничий дім «Букрек» та Леся Воронюк офіційно презентували в Чернівцях перший випуск коміксів "Українські супергерої". Дуже хочеться, аби сучасні українські діти та підлітки мали українських героїв для наслідування. Пригода кожного випуску перегукується із нинішніми подіями. Прототипами героїв стали мужні воїни, які обороняють Україну на Сході. Леся Воронюк, автор ідеї коміксій "Українські супергерої", пояснює: «Кіборг – це прототип наших воїнів, які зараз воюють, наділений силою. Кріп – це травник з Карпат, який вміє долати ворога не тільки силою, а й хитрістю та вміє варити зілля – правди спогадів, віри, любові».

Четвірка українських супергероїв протистоїть у коміксах двоголовим орлам-людожерам та колорадам. У першому випуску патріотичні воїни рятують жайворонка, завдяки якому над Україною має зійти сонце.

Ми раді, що ця робота вже знайшла багато шанувальників. Першим рецензентом коміксів став 10-річний Андрій Гречанюк:  «Мені дуже сподобався цей комікс, і персонажі у ньому кльові. Наприклад, Кобзар чи Кіборг. Кобзар подобається мені тим, що він, не зважаючи на те, що сліпий, завжди перемагає». Але все ж хлопчик констатує, що найголовнішим супергероєм для нього тато, який зараз воює на сході України: «Він для мене найголовніший герой, він там практично вже рік, а герой для мене тому, що його туди не призвали, а він пішов добровольцем. І мій хрещений теж пішов туди добровольцем»

Плануємо видати щонайменше десять історій про пригоди українських супергероїв, а також перекласти їх англійською мовою, щоб про патріотичних воїнів дізнались діти з інших країн.

 

 


Читаймо і смакуймо разом з «Неймовірною смакотою…» Олексія Кононенка

В Чернівецькій обласній бібліотеці для дітей склалася гарна традиція – презентувати та популяризувати нові дитячі книги  українських письменників. Вже відбулися прем'єри дитячих книг та заочне знайомство малих буковинчиків з такими авторами: сумською письменницею Анною Коршуновою та письменником з Рівного – Миколою Кривим.

Продовжилось знайомство читачів Буковини – прем’єрою книги Олексія Кононенка "Неймовірна смакота від розумного кота", яка вийшла друком у 2014 році в м. Чернівці у видавничому домі "Букрек"(генеральний директор – Максимець Дарина Степанівна).

На презентацію завітали діти з пришкільного табору "Школяр" гімназії № 2 (керівники: Панченко Н. Ю., Моздір О. М., Нагнійчук Т. О., Мафтейчук М. С., Довбуш А. Л.). Учні 3-Б класу гімназії під чуйним керівництвом класовода А. Л. Довбуш підготували для глядачів поетичний сюрприз: розіграли вірші. Головним декламатором був герой книги О. Кононенка – кіт Муркіт.

Олексій Анатолійович Кононенко – український поет, письменник, журналіст, автор відомих українських пісень, сценарист і режисер культурно-мистецьких заходів, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Івана Огієнка та літературної премії імені Євгена Маланюка, член Національної спілки письменниківУкраїни,директор департаменту видавничої справи і преси Держкомтелерадіо України.Народився автор  23 серпня 1957 року в  селі Роздолля Компаніївського району, Кіровоградської області.

Він є автором понад 40 книг, 200 пісень, 300 публікацій у пресі. Найвідоміші книги: «Абетка» (1990–1998), «Лічилка» (1997), «Слухай подих давнини» (1997), «Духи природи. Хатні та дворові» (1997), «Духи природи. Лісові та польові» (1997), «Духи природи. Водяні та болотяні» (1998), «Абетка юного болільника» (1998), «Ритуали, обряди, звичаї» (1998),«Барабашка і всі інші» та ін.

Візиткою пана Олексія, з його слів, є пісня «Доня, моя донечка», яку співає Микола Свидюк. Хоча є чимало пісень, які люди знають: «Чорна кава» у виконанні Олега Павлишина, «Отаман Карпат» у виконанні Івана Поповичата інші.


Читачі дитячої бібліотеки  здійснили мультимедійну подорож "Сторінками книги "Неймовірна смакота від розумного кота" О. Кононенка". На екрані проектувалися яскраві  та чудові ілюстрації до книги, створені братом Олексія Анатолійовича - Віктором Кононенком.

Віктор Анатолійович Кононенко – художник-графік, член Національної спілки художників України. Мав багато виставок, зокрема в США, Угорщині, Болгарії. Активно працює як книжковий ілюстратор: має понад півсотні оформлених книжок різних авторів. У Віктора і Олексія Кононенків вийшла спільна поетична збірка.

В книзі «Неймовірна смакота від розумного кота» письменник розповідає хлопчикам і дівчаткам про вергуни, балабушки, калиту та інші смачні страви, які готували наші предки.  Заввідділом обслуговування дошкільників та учнів 1-4 класів Маринчук Віра Іллівна розіграла дійство "Калита" і провела конкурс "Найкращий вареник". Діти із задоволенням ліпили вареники з тіста, всі конкурсанти отримали солодкий приз – пончики.Пан Олексій  майже до кожної страви склав прислів'я, приказки та написав вірші. До книги входять обрядові та буденні страви, добрі поради та кулінарний словничок, які стануть у нагоді майбутнім господиням.


Буковинчиків та гостей на презентації частували стравами з книги.

Гортаючи сторінки «Неймовірної смакоти…» та помандрувавши віртуально незвичайною книгою братів Кононенків, буковинські читай лики ознайомилися з українськими стародавніми звичаями, побачили гарні малюнки, прочитали чудові вірші, ознайомилися з рецептами страв, які готували їх ровесники. Книга Кононенків знайшла своїх фанів і в буковинському краї, і надзвичайно припала до душі і малечі, і батькам.

Читайте, готуйте і смакуйте разом з «Неймовірною смакотою від розумного кота»!

Тетяна Дудчак, головний бібліотекар

Чернівецької обласної бібліотеки для дітей

НА ХІ МІЖНАРОДНІЙ КИЇВСЬКІЙ КНИЖКОВІЙ ВИСТАВЦІ: «Кота» правили, а «Хунту» дарували

 

НА ХІ МІЖНАРОДНІЙ КИЇВСЬКІЙ КНИЖКОВІЙ ВИСТАВЦІ видавництво «Букрек» представляло новинки свої та інших видавництв краю. Стенд «Книги Буковини» приваблював не лише звичайних книголюбів, а й   ВІП-персон.
В день відкриття виставки була представлена книга «Місце мерця» бельгійського автора Жана-Люка Утерса у перекладі з французької Івана Рябчія.
На презентації книги братів Кононенків «Неймовірна смакота від розумного кота» директору видавництва «Букрек» Дарині Максимець вдалося познайомитися з одним із авторів рецептів, які зазначені у виданні, Федором Демченком. ... Семикласник ніяк не погоджувався з тим, що у його фразі «Соус спагетний – зовсім не вредний» , треба було б вжити слово «шкідливий».
– Тоді не було б рими, – протестував хлопчик.
У вихідні з читачами зустрілася відома українська письменниця Людмила Таран. Відбулася її автограф-сесія. Книга цієї авторки «Прозорі жінки» нині активно обговорюється на творчих зустрічах та в соціальних мережах.
Неоднозначне сприйняття – від нищівної критики – до всебічного «одобрямсу» – викликала  книга-провокація Дмитра Савченка «Київ Хунта Сіті». Саме в ці дні з нею знайомляться незвичайні читачі – учасники АТО. Автор і видавець відважилися подарувати  примірник відомому телеведучому Андрію Куликову.
В рамках роботи виставки відбулося нагородження дипломами кращих видань. «Букрек» зайняв перше місце у номінації «Краща серія» за 40-томник «Українських народних казок». На цей час ще невиданими залишаються три книги. Одна з них, яка об’єднає казки Київщини, побачить світ за програмою «Українська книга», а для томів казок із Вінничини ще розшукуються спонсори.
А поки що спонсором став сам «Букрек». В рамках акції для дітей «Книжкова веселка» творчого об’єднання «Всі мрії», видавництво подарувало «Українські народні казки» для поповнення фондів  дитячої бібліотеки в містечку Дружківка Донецької області.
– Вручаючи цей подарунок,  хочу побажати дітям Донеччини читати казки рідної України під мирним небом, щоб жахи і монстри війни назавжди покинули їх край, – сказала директор «Букреку» Дарина Максимець.
Ольга Бризицька

 


 

 


Українські Супергерої вирушають на переше завдання!

Стартувала серія коміксів "Українські Супергерої".

Сьогодні ми вирушаємо на своє перше завдання - "Врятувати жайворонка"... Вперед з нами назустріч неймовірним пригодам! (Серія патріотичних коміксів створена задля того, аби в українських дітей та підлітків були свої герої для наслідування, а не тільки Супермен, Жінка-кішка і т.д). Кожна з історій коміксу перегукується із подіями, які відбуваються в Україні. Шукайте комікси незабаром на полицях книжкових магазинів або просто зараз у видавництві "Букрек".


Видавництво "Букрек" запрошує на XI Київську міжнародну книжкову виставку

Дорогі друзі, запрошуємо Вас відвідати заходи, які видавництво «Букрек» проводить в рамках XI Київської міжнародної книжкової виставки.
Наша програма:
22 травня 15.00 – Автограф-сесія автора книги «Неймовірна смакота від розумного кота» Олексія Кононенка
22 травня 17.00 – Презентація підручника «Давньогрецька мова»
23 травня 12.00 — Презентація букварів гагаузькою, болгарською та мовою іврит, виданих спільно з Міністерством освіти України та Радою Європи.
23 травня 15.00 – Автограф-сесія авторки книги «Прозорі жінки» Людмили Таран
23 травня 17.00 – Презентація нового тому «Казки Бойківщини» із 40-томника «Українські народні казки» зібраного Миколою Зінчуком

Сторінки з книги її життя

Незнані дороги на безмежній ниві

все моє життя ведуть до волі, свободи, в Україну

Любов Василів-Базюк

«Життя прожити – не поле перейти», – говорить народна мудрість. «Так!» – ствердила своєю книгою спогадів  «Дороги життя», яка вже побачила світ у видавництві «Букрек», Любов Василів-Базюк. Окремі сторінки автобіографії розкриває авторка в своїй новій праці. На прохання дітей та онуків, написала Любов Йосипівна книгу про своє життя, про те, що вплинуло на її характер та як формувалися її релігійні та політичні погляди. Дитинство на Волині, Друга світова війна, вимушений виїзд за кордон, пошуки місця проживання на чужій землі – все це описує на сторінках історичного роману Любов Базюк. Проте всі випробування роблять авторку сильнішою. За жодних обставин вона не втрачає віри в те, що колись повернеться на рідну землю – в нову Україну: самостійну, сильну. Пишучи, не вдавалась до подробиць, а описувала важливі політичні події та соціальні проблеми еміграційного життя українців. Ці спогади можуть слугувати як соціологічні студії про життя політичних емігрантів 1950-х років.

Василів-Базюк Л.Й. Дороги життя: історичний роман / Л.Й. Василів-Базюк. – Чернівці: Букрек, 2015. – 832 с.


 

Тамара Севернюк «Коли задихається серце»

Коли  в людини болить голова  вона приймає ліки, шукає тихе та спокійне місце для відпочинку,  а якщо це душевний біль, то кожен по-своєму знаходить  для себе прихисток, одні – співають, інші – малюють, а другі у знемозі і відчаї тихо плачуть чи навпаки намагаються в той момент підтримати тих кому ще гірше, бо разом легше здолати всі труднощі, шукати вихід, рятуватися.


Тож коли задихається серце? Саме з таким водночас риторичним запитання відома українська поетеса Тамара Севернюк  йде до читача  зі своєю ювілейною тридцятою поетичною книгою, яка так і називається «Коли задихається серце».

Нестриманий, емоційний характер поетеси  з перших рядків цього видання  проявляється у щирих, світлих та тривожних поезіях. А тривожні вони, тому що не змогла мовчати, коли рідне в біді,   і ніколи істинний борець за правду так не вчинить,  бо душа за істинних болить, – говорить кожен вірш-сповідання

У 250 сторінковій книзі автор немовби  «вивертає»  свою душу, оголює свій біль і тривогу за  нинішній стан рідної країни.  Коли точиться кров, здебільшого помирають невинні, коли беззахисні простягають руки до висот,  щоб Всевишній почув їхні молитви, а інші вже давно на цій землі возвеличили себе лжебогами, то, можливо  щире і  гаряче слово поезії  здатне  розвіяти чорні хмари війни,  повернувши рідній Україні бузкову весну, чаруючу тишу оксамитових ночей та п’янкий аромат миру і щастя. Трепетно і вдячно гортати, завмираючи над високим, правдивим Словом цієї книги і сподіватися, що серце задихається не лише від лиха, але й від щастя жити на святій українській землі.

Текст Христини Тимофійчук

Фото Богдани Шеремети

Поетична хроніка Тамари Севернюк

Нещодавно у «Видавничому домі «Букрек» світ побачила нова поетична книга Тамари Артемівни Севернюк «Коли задихається серце». Ім’я Тамари Севернюк давно знане в Україні та за її межами. Творчість цієї поетеси завжди була звернена до широкого кола читачів і знаходила нероблене сприйняття і пошанування. Сподіваємося, що її тридцята, ювілейна книга «Коли задихається серце», яка народжувалася в час, коли трагічна тріщина розколола мирне, будівниче життя України і гостро пройшла через серце поета, не стане винятком.
Це своєрідна поетична хроніка життя з його трагедіями і незборимістю, довірлива розмова про найдорожчі людські цінності: пам’ять, доброту, любов, честь, віру і довіру, правду, праведність і справедливість, і про збереження найсвятішого Дару Господнього – людського життя, життя природи і миру в усьому світі.
Слово – духовна скарбниця кожного народу.
Доторкніться до неї у цій книзі.
Відкрийте там для себе свої скарби

Севернюк Т.А. Коли задихається серце. Поетична хроніка / Т.А. Севернюк. – Чернівці : Видавничий дім «Букрек», 2015. – 248. : іл.

Європа Жана-Люка Утерса: чиновник – капуста та емоції в кулаці

Жан-Люк Утерс – бельгійський письменник-романіст. Лауреат декількох літературних премій, в тому числі премії Віктора Росселя (за роман «Фах»). Його роман «Місце мерця» відображає одинадцятиденну подорож сина та батька, колишнього парламентаря хворого геміплегією та позбавленого можливості вимовити хоч слово. «Недуга зупинилася на півшляху, задовольнившись цим, мов ситий хижак, що залишає половину туші». Розповідь заснована на подіях, які мали місце у житті автора.

«Місце мерця» – так часто називають місце поряд із водієм, щоб підкреслити, як небезпечно сидіти на ньому під час аварії. У романі, його займає батько головного героя. Розпочинається подорож. Схоже на те, що вони прямують кудись без визначеної мети, випадковими місцями на які вказує батько. У дорозі панує мовчанка. Голову переповнюють різні думки про життя та смерть, спогади та мрії.

Жак завжди був парламентарем, міністром, захисником французької мови, але ким він був для своїх дітей ? Можливо, забравши у нього голос, доля дала йому шанс знайти спільну мову зі своїм сином ? Їм потрібно винайти свій засіб комунікації  – мову без слів: мову мовчанки, жестів та поглядів. Хоча, складається враження, що така мова вже давно існує. На автозаправних станціях та кабінках пунктів оплати, нашим героям зустрічалися люди, які мовчали. Щойно на екранах їхніх приладів спалахувала сума, необхідна для оплати послуги, вони вставляли картку та навіть не розтуляючи рота одразу ж повертали її з чеком.

Тривалість подорожі одинадцять днів – одинадцять глав. На десятий день помирає батько оповідача: «Того дня я мусив одягнути жалобу за близькою людиною, проте жалкував ніби за кузеном у далекій Америці, якого ніколи не бачив і про якого завжди думав, наче про когось близького і водночас далекого».  Згодом, приходить усвідомлення того, що вони більше ніколи не зможуть обмінятися ні поглядами, ні жестами, ні дотиками. У подорож одинадцятого дня повістяр відправляється сам. «Бургундія – це місце, де єдиний потік ділиться навпіл, щоб потім злитися з Луарою і Роною» саме тут син, який втратив батька дає волю емоціям. Тут знову стає зрозумілим істинний зв`язок сина з батьком.

Жан-Люк Утерс – лауреат найпрестижнішої бельгійської літературної премії імені Віктора Росселя присудженої за роман «Фах».

У романі автор зумів  глибоко відчути та детально описати стан людини в тодішньому місті. Продемонстрував вплив професії на людські цінності та на неї саму. Головний герой – Карл. За освітою був гірничим інженером, але своїм покликанням вважав літературу. Обожнював мандрувати. Цікавився, зокрема, пустелями. Цінував дружбу зі своїм чотирилапим товаришем – пуделем. Здобув, нарешті, прихильність коханої жінки  Кларісси та безмежно любив її маленьку донечку. Зневажливо ставився до різного роду чиновників та ототожнював їх з капустою: «…чиновник являє собою найпростішу форму життя, окремий вид, природну альтернативу. Безмежна втома, відсутній погляд, таємне прагнення якнайшвидше позбутися роботи споріднюють чиновника з цвітною капустою». Карл влаштувався на роботу, і оскільки роботи за його спеціальністю не було, то його направили займатися особистими справами працівників, згодом перевели у відділ до мадам Кріке, а ще пізніше він відправився у справах до Риму. Йшли тижні, а в нього і в думці не було повертися додому, де руйнувалося все, що він раніше так цінував: собака відмовляється від їжі, Кларісса обриває з ним будь-які стосунки, покрівля будинку руйнується. Карла поглинуло те середовище, в якому він перебував. Він сам того не усвідомлюючи став «найпростішою формою життя, окремим видом».

Студентка Наталія Шпітула