sl1 sl2 sl3

Зілля

Роман Оксани Драчковської «Зілля» приємно потішить шанувальників вишуканого і, водночас, легкого, динамічного письма, в якому прочитуються елементи кінематографічного стилю, зокрема арт-гаусу.
Хто головний персонаж роману? Очевидно, що цей вибір залишається за читачем. Усі особисті історії, показані авторкою, рівноцінні і взаємопов’язані. Та у центрі – жіноча доля і боротьба за просте жіноче щастя, навіть виборювання його як привілею. Розумінню мотиваційно-вчинкових площин роману сприяє його виразна інтертекстуальніть.
Різні варіанти жіночих доль непомітно і органічно вростають в оповідь, захоплюючи читача у простір смислової реальності. А розв’язка приводить до висновку, що жінка – це результат інтенсивних внутрішніх перетворень, подібних до тих, що відбуваються в лялечці. Хто вийде із лялечки – завжди загадка. Ким стане принцеса, пройшовши ініціацію, – Гліндою чи Ельфабою?...

Презентація книги відбудеться 11 вересня на Форумі видавців у Львові. Запрошуємо всіх шанувальників сучасної літератури відвідати захід.

Драчковська О. Зілля : роман / О. Драчковська. – Чернівці : Букрек, 2015. – 200 с.
ISBN 978-966-399-684-4

Життя і доля

Нова, четверта книжка тележурналістки Жанни Одинської – члена Національної спілки журналістів, лауреата Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О.Кобилянської, переможниці конкурсу ім. А.Масловського «Кращі публікації газети «Буковина» за 2014 рік». «Життя і доля» (частина І) – роздуми автора разом зі своїми співрозмовниками – найяскравішими особистостями, яким є що сказати про себе і про наше сьогодення. Це сповідь, портрети людей, які намагаються щиро виповісти душу через поставлені запитання. Це спільні роздуми автора і героїв книжки над життям і його змістом, про наболіле, про зло і добро, яке врешті-решт має обов’язково перемогти. Автор привертає увагу читача до проблем моралі, духовності, культури, людських стосунків і вчинків у наш непростий, буремний і такий непередбачуваний час.
Книжка «Життя і доля» розрахована на широке коло читачів.

Одинська Ж.О. Життя і доля. І знову зустрічі : інтерв’ю. Ч.1 / Одинська Ж.О. – Чернівці : Букрек, 2015. – 252 с. : іл.
ISBN 978-966-399-676-9

«Харон та інші мерзотники, яких ти зустрінеш дорогою в пекло»

На днях у видавництві «Букрек» вийшла книга  «Харон та інші мерзотники, яких ти зустрінеш дорогою в пекло». Автор книги переможець «Російської премії» («На південь від Вірджинії»), літературної премії  2012 від видавництва «ZA-ZA Verlag», автор знаменитого «Брайтон Блюзу», що завоював титул «Книжка року» (2012), лауреат літературного конкурсу «МК» в тому ж, 2012-му,  чудовий прозаїк Валерій Бочков, наш співвітчизник, який проживає зараз в Сполучених штатах.

Новий гостросюжетний роман автора розповідає про людину, втягнуту в небезпечні ігри перерозподілу влади в сучасній Росії.

Для широкого кола читачів.


 

На сторожі білого птаха

Дещо інтригуючи назва цієї художньо-публіцистичної книги явилась авторові ще при написанні нарису про Івана Миколайчука «Пастух білого птаха». Він так глибоко пройнявся творчістю видатного актора, його психологічним входженням у виконувані ролі, що кілька днів перебував під їх магічним впливом.
А й справді, що є милішого для нас з вами, ніж мирний політ білого птаха з «чорною ознакою» над селянською хатою? Отого рідного з дитинства лелеки, який оберігає садибу, приносить маленьких діточок, опосередковано дає нам змогу писати книги, вирощувати хліб, будувати мости й заводи і є оберегом кожної сім’ї, всієї України.
«Якби моя воля, я б вишив золотими нитками нашого лелеку на Прапорі України. Хай би нагадував співвітчизникам на всіх континентах, що їх дочекалася Батьківщина – не зла мачуха, а доброзичлива, любляча мати, яка виглядає з далеких доріг своїх роз’єднаних діток».
Які ще нагальні теми зачіпає автор? «Приїжджайте, синочки, додому», «Троянда з Поліського краю», «Тривожна тиша в Лісограді», «Останній бій комісара», «Якщо завтра… війна», «Що знаємо про свій Родовід?» – самі назви мовлять про себе. Адже ці актуальні нариси, публіцистичні розвідки писані від самого серця. І, як стверджує журналіст та письменник Микола Максимець, у тих «гарячих» творах – і його бурхливе життя, і його дорога до Храму.
Книга «На сторожі білого птаха» розрахована на широкий загал читачів.

Максимець М.М. На сторожі білого птаха : оповідання, нариси, публіцистичні розвідки / М.М.Максимець. – Чернівці : Букрек, 2015. – 504 с. : іл.
ISBN 978-966-399-660-8

ПОЕЗІЯ ЯК СПРОТИВ

Творчість Віталія Колодія в координатах сьогочасних буднів

Віталій Колодій. У світлотінях летючої миті : афоризми і максими буднів. – Чернівці: Букрек, 2014. – 140 с.

Ця книжка вийшла друком торік, хоч, як кожна подібна робота письменника, починалась задовго до свого безпосереднього оприлюднення. Був у В. Колодія ще у 80-х цикл під тією ж назвою, сповнений більше камерних тонів і з чіткою вказівкою на «неодногранну суть життя і слова». Були короткі, але місткі за змістом жанрові форми. Була громадянська та філософічна складова поезії, оприсутнена фактично в кожному з виходів цього автора до читача.

Та у цій книжці В. Колодій дещо інший, і ця інакшість далеко не камерного штибу, а прямішого, безкомпроміснішого резонування на гострі дисонанси теперішньої реальності. Маємо «тугу дисонансів», як означила свій подібний настрій Ліна Костенко, вражена тим, як «цунамі брехні» накрило Вкраїну. В. Колодій, шукаючи гармонію в тій нерозлучній з кожним справжнім поетом тузі, назвою акцентує ніби і мʼякше – на світлотінях, хоча в самих віршах хвиля осуду не менш безпощадна, як у циклі віршованих сатиричних мініатюр щойно згадуваної авторки «Коротко, як діагноз». Осуд В. Колодія торкається фактично всіх вартих того сфер української дійсності. Ставиться під сумнів сутність висот державного дому, якщо там правлять бал розкоші; поняття «політик» і «людина» розмежовуються як здебільш діаметрально протилежні; страждається через відсутність свого українського Вашингтона; висловлюється гірке побоювання, що «нас ізнов згуртує / Міцна нового рабства сіть».

Важливо, що поет, діагностуючи загальнодержавний, загальнонародний, навіть уселюдський організм, не звинувачує в наших бідах лише московських зверхників, бо дає передовсім морально-етичну оцінку багатьом вадам внутрішнього порядку. Небезпечне оживає навіть у специфічно забарвленій лексиці, на перший погляд, далеко непоетичній («людовиська», «ревище», «базіки», «нікчеми», «пройдисвіти», «пустограї», «петелька», «хитрощі», «бронежилети» – неодмінний «аксесуар» багатьох українських парламентарів, «русоідіоти», «шизопатріоти» і т. под.). Гостроту інвективного тону разом з тим підсилюють сакральні формули («благословен і щастен Божий мир», «пророк», «вражда», «сотворити»), яких – «многість». Тропіка теж специфічна і, сказати б, несподівано-промовиста: «вітер-патріот», «влади каламуть», «солодка кров народна», «ешафот як пʼєдестал», «дощі полинні», котрі йдуть і йдуть «полинною Україною». А та на калинових мостах прощається з собою, «розводячи нам руки на хрести».

Чітке розуміння коренів зла, однак, схоже, не дає поетові змоги означувати їх як «від себе», він прагне долучити до осмислення та означування і свого співрозмовника. Чи не тому у збірці чимало питально-риторичних інтонацій, застосування загальніших «ми», «ви» замість особистіснішого «я», алюзій на Шекспіра, Шевченка, Франка, Достоєвського, Довженка, Стуса, світову філософську класику. Разом з тим декларовані думки, зумовлені жанровою природою афоризми й максими (а враження підсилюють промовисті ілюстрації – художні роботи Олени Бржосніовської та Андрія Антонюка) йдуть суто від поета, його власного життєвого досвіду і переконань, звісно, акумулюючи досвід багатьох. Іноді й натяку, рядка, відкритого запитання виявляється досить для того, щоб вони «вистрелили»: «О просвітителі, усім часам угодні…»; «А що у кожнім? Править що думками?»; «Зажерливості власній зробить спин / Хіба що на мільйон один»; від людини «Нічого в світі не бува добріш, / Нічого в світі не бува жорстокіш»; «Так близько між собою не були ще / І праведне, і всі блудливі грища»; «Якщо приходить мода на святе, / То меншає святого».

Поміж цими сміливими і правомірними судженнями під кінець книжки виринає, як теплий зелений паросток на лоні асфальту, мотив часу, його невблаганної плинності, як і обмеженості людського життя – однієї летючої миті: «Та виплива крізь передгроззя зблиски / Усміхнена дитиною колиска, / Немов Господній знак»; «Стоїть у церкві з бабцею онука. / І поміж ними – / Тільки мить». Мені здається, В. Колодій невипадково – задля змʼякшення тієї ж «туги дисонансів» і задля утвердження гармонії – цими несподіваними душевними сплесками завершує психологічно складну розмову з читачем, хоч це також апеляція, але вже в іншій манері.

Сумно, що апеляція відомого українського Поета і Громадянина до тих, кому вона передусім адресована, смію думати, не буде ними почута з однієї простої причини: вони книжок не читають, отож не відають, що такі морально-етичні попередження у світовій літературній практиці зʼявляються в часи буремні та переломні. Афоризми й максими В. Колодія – діти саме такого часу і їхня місія та ж. І якщо цей автор стверджує «Прощається з Вкраїною Вкраїна», використовуючи недоконаний вид ключового дієслова, значить, він, автор, іще сподівається на зворотнє, дарма що в цьому сподіванні більше «contra spem spero». Передостанній вірш «Ми – є. З правіку ми. І – на віки», може, найбільше допомагає читачеві сприйняти авторську позицію не в одному трагедійному ключі. Художнє документування таких складних явищ виразного духовно-творчого протесту є чи не першим покликанням сьогочасної української поезії.

Лідія Ковалець,

доктор філологічних наук, доцент кафедри української літератури

Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Теодот Галіп: сучасне прочитання

Помітне місце серед плеяди мистецьких новаторів Буковини  початку ХХ століття  займає постать Теодота Галіпа, чий літературний спадок і досі мало знаний в Україні.

Теодот  Галіп – юрист, правник, політичний діяч, письменник. Сучасний читач, який перебуває у контексті новітніх культурологічних реалій, зможе розпізнати у творчій манері Т. Галіпа неореалізм та елементи нового мистецького стилю гіперреалізму, теоретична основа якого полягає у необхідності відходу від заідеологізованості форм образотворчого мистецтва. Письменника безперечно можна зарахувати до гурту авторів, творчість яких стояла біля витоків української урбаністичної літератури.

Цікавою  та унікальною є мова письменника. Унікальність мови творів Галіпа полягає в тому, що вона по суті становить собою зразок мови тогочасної україномовної інтелігенції. І хоча у більшості випадків Галіпові герої були інтелігентами у першому поколінні, сам автор безперечно був носієм і глибоким знавцем літературної мови.

Твори Теодота Галіпа демонструють еволюцію художніх стилів, національної свідомості. Його політична та просвітницька діяльність лежить у контексті будительства та суспільних змін першої половини ХХ століття.

У видавництві «Букрек» побачила світ книга вибраних творів письменника. Пропонована книга – це вперше зібрані в одне видання його твори: поезія, проза, спогади.

Для широкого кола читачів.

Галіп Теодот. Твори / Т. Галіп; упорядкув., прим. та наук. ред. О.М. Івасюк, В.Є. Бузинської; післямова О. В. Колодій. – Чернівці: Букрек, 2015. – 440 с.



СУПЕРГЕРОЇ І СУПЕРДІТИ: презентація коміксів "Українські супергерої" у Чернівцях

3 червня «Видавничий дім «Букрек» та Леся Воронюк офіційно презентували в Чернівцях перший випуск коміксів "Українські супергерої". Дуже хочеться, аби сучасні українські діти та підлітки мали українських героїв для наслідування. Пригода кожного випуску перегукується із нинішніми подіями. Прототипами героїв стали мужні воїни, які обороняють Україну на Сході. Леся Воронюк, автор ідеї коміксій "Українські супергерої", пояснює: «Кіборг – це прототип наших воїнів, які зараз воюють, наділений силою. Кріп – це травник з Карпат, який вміє долати ворога не тільки силою, а й хитрістю та вміє варити зілля – правди спогадів, віри, любові».

Четвірка українських супергероїв протистоїть у коміксах двоголовим орлам-людожерам та колорадам. У першому випуску патріотичні воїни рятують жайворонка, завдяки якому над Україною має зійти сонце.

Ми раді, що ця робота вже знайшла багато шанувальників. Першим рецензентом коміксів став 10-річний Андрій Гречанюк:  «Мені дуже сподобався цей комікс, і персонажі у ньому кльові. Наприклад, Кобзар чи Кіборг. Кобзар подобається мені тим, що він, не зважаючи на те, що сліпий, завжди перемагає». Але все ж хлопчик констатує, що найголовнішим супергероєм для нього тато, який зараз воює на сході України: «Він для мене найголовніший герой, він там практично вже рік, а герой для мене тому, що його туди не призвали, а він пішов добровольцем. І мій хрещений теж пішов туди добровольцем»

Плануємо видати щонайменше десять історій про пригоди українських супергероїв, а також перекласти їх англійською мовою, щоб про патріотичних воїнів дізнались діти з інших країн.

 

 


Картограф

І ще не вмерла в Україні слава, воля,

І українців ворогам не роз’єднати,

Бо в нас одна-єдина Україна-мати.

І ми за неї станемо стіною –

Настав вже час відстоювати волю.

Л.Котенко


Перша збірка чернівецького автора Леоніда Котенка містить вірші, створені ним в останні роки під враженням від подій, що відбуваються в нашій країні загалом та в житті пересічних громадян, наших сучасників, зокрема. Читач ознайомиться з поезіями, написаними у відповідь на злободенні проблеми сучасності. Чимало віршів присвячені відтворенню внутрішнього світу людини, її почуттям, переживанням і роздумам, коли поєднуються радість і печаль, смуток та іронія… Усе,як у житті.

Котенко Л.Г. Картограф : вірші; рос. та укр. мовами / Л.Г.Котенко. – Чернівці : Букрек, 2015. – 176 с. : іл.

Читаймо і смакуймо разом з «Неймовірною смакотою…» Олексія Кононенка

В Чернівецькій обласній бібліотеці для дітей склалася гарна традиція – презентувати та популяризувати нові дитячі книги  українських письменників. Вже відбулися прем'єри дитячих книг та заочне знайомство малих буковинчиків з такими авторами: сумською письменницею Анною Коршуновою та письменником з Рівного – Миколою Кривим.

Продовжилось знайомство читачів Буковини – прем’єрою книги Олексія Кононенка "Неймовірна смакота від розумного кота", яка вийшла друком у 2014 році в м. Чернівці у видавничому домі "Букрек"(генеральний директор – Максимець Дарина Степанівна).

На презентацію завітали діти з пришкільного табору "Школяр" гімназії № 2 (керівники: Панченко Н. Ю., Моздір О. М., Нагнійчук Т. О., Мафтейчук М. С., Довбуш А. Л.). Учні 3-Б класу гімназії під чуйним керівництвом класовода А. Л. Довбуш підготували для глядачів поетичний сюрприз: розіграли вірші. Головним декламатором був герой книги О. Кононенка – кіт Муркіт.

Олексій Анатолійович Кононенко – український поет, письменник, журналіст, автор відомих українських пісень, сценарист і режисер культурно-мистецьких заходів, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Івана Огієнка та літературної премії імені Євгена Маланюка, член Національної спілки письменниківУкраїни,директор департаменту видавничої справи і преси Держкомтелерадіо України.Народився автор  23 серпня 1957 року в  селі Роздолля Компаніївського району, Кіровоградської області.

Він є автором понад 40 книг, 200 пісень, 300 публікацій у пресі. Найвідоміші книги: «Абетка» (1990–1998), «Лічилка» (1997), «Слухай подих давнини» (1997), «Духи природи. Хатні та дворові» (1997), «Духи природи. Лісові та польові» (1997), «Духи природи. Водяні та болотяні» (1998), «Абетка юного болільника» (1998), «Ритуали, обряди, звичаї» (1998),«Барабашка і всі інші» та ін.

Візиткою пана Олексія, з його слів, є пісня «Доня, моя донечка», яку співає Микола Свидюк. Хоча є чимало пісень, які люди знають: «Чорна кава» у виконанні Олега Павлишина, «Отаман Карпат» у виконанні Івана Поповичата інші.


Читачі дитячої бібліотеки  здійснили мультимедійну подорож "Сторінками книги "Неймовірна смакота від розумного кота" О. Кононенка". На екрані проектувалися яскраві  та чудові ілюстрації до книги, створені братом Олексія Анатолійовича - Віктором Кононенком.

Віктор Анатолійович Кононенко – художник-графік, член Національної спілки художників України. Мав багато виставок, зокрема в США, Угорщині, Болгарії. Активно працює як книжковий ілюстратор: має понад півсотні оформлених книжок різних авторів. У Віктора і Олексія Кононенків вийшла спільна поетична збірка.

В книзі «Неймовірна смакота від розумного кота» письменник розповідає хлопчикам і дівчаткам про вергуни, балабушки, калиту та інші смачні страви, які готували наші предки.  Заввідділом обслуговування дошкільників та учнів 1-4 класів Маринчук Віра Іллівна розіграла дійство "Калита" і провела конкурс "Найкращий вареник". Діти із задоволенням ліпили вареники з тіста, всі конкурсанти отримали солодкий приз – пончики.Пан Олексій  майже до кожної страви склав прислів'я, приказки та написав вірші. До книги входять обрядові та буденні страви, добрі поради та кулінарний словничок, які стануть у нагоді майбутнім господиням.


Буковинчиків та гостей на презентації частували стравами з книги.

Гортаючи сторінки «Неймовірної смакоти…» та помандрувавши віртуально незвичайною книгою братів Кононенків, буковинські читай лики ознайомилися з українськими стародавніми звичаями, побачили гарні малюнки, прочитали чудові вірші, ознайомилися з рецептами страв, які готували їх ровесники. Книга Кононенків знайшла своїх фанів і в буковинському краї, і надзвичайно припала до душі і малечі, і батькам.

Читайте, готуйте і смакуйте разом з «Неймовірною смакотою від розумного кота»!

Тетяна Дудчак, головний бібліотекар

Чернівецької обласної бібліотеки для дітей